Демон крилатий над хмарами
Став повільно літати
Його сердце почало
переживати
На високій горі він присів.
І промовив.
- Ну чому я в цей світ прилетів..
Але хтось його перебив
- Щоб знайти того ,кого б ти хотів!!!
- хто тут?!,хто це?!
Я нікого не бачу!
Звідки знаєш все це?
За мовчання як знАйду тебе...
не пробачу.
Демон у гніві з землі підірвався
На повні легені дихнув,
Він вогньом з пащі на вкруги
У попіл усе обернув.
І з вогня вийшла жінка
красива
Руками махнула і вогонь погасила
- ти певно відьма.?!
- не буду брехати ,так це я.
Я бачу на взкрісь в цему світі всілякі життя.
- Та що ти знаєш про моє буття..
Демон присів і згадав всі болючі моменти із свого життя.
- я знаю чого тобі треба,
Я знаю чого б ти зарас хотів
Я знаю що може відбутись
Я знаю хто тебе б... взаїмно
Без тями любив.
Але ж ти темний демон,
Ти потвора!зла і страшна.
Про що ти подумав
Ти,хвора істота дурна.
Демон заплакав.
- Жорстока ця правда
Жорстоке у мене буття
Але в сердці моєму,
Якесь дивне й нестримне биття.
- який ж ти дурний,
Ти хочеш когось покохати
І не знаєш кого,
Ти клоун ,ти смішний.
Ти дійсно дурний.
- ти казала що з наєш того
Хто мене б покохав
Так скажи,немовчи
Не знущайся над сердцем моїм ,
давай всью правду мені говори.
- так і буде,
В цім світі для тебе нікого нема.
- тобто як?
Не іграй зі мною ігри відьма
Говори як є ,
Не видумуй ,ато спалю !
Говори як є
Ато горітимеш без жалю!
Відьма на весь голос закричала
- іди,лети,живи ,
Своєму сердцю не бреши
Шукай як ти шукав
Шукай
Найдеш - тримай не відпускай.
А як відпустиш - втратиш!
І не знАйдеш нікого,
Знайде тоді тебе журба
Тобі не треба того
І відьма попусту у мить пропала
Так ніби знала ще щось
но промовчала.
Демон не той хто усьому повірить
Демон не той хто усьому не вірить
Демон запутався
Но він памятає відьми слова
Іди,лети,живи,своєму сердцю не бреши.
І то воно,такі слова
Так йому говорить в сердці биття.
Усміхнувся він
І полетів
Він знав куда летіти
Він слухав сердце що коханням хоче жити.
**********
А в той же час
В одному місці де лише одне каміння,
І не пророслось би ні одне рослиння
Там завжди темно
І не видно з поміж хмарів сонця
Там всі істотки боряться
За брудну воду із
колодця.
Пустився з поміж хмар
Стрілою - не швидкОю
Промінчик світла
Який ішов з гори до низу повільною ходою,
І лиш торкнувся до землі твердої
Все розцвіло у квіти
Від світла ,що йшло з сердця дівиці молодої.
З самих небес спустився ангел мирний,
Спустилась ангел жінка
ЧАрівна і вродлива
Цей ангел не такий інші
Її справи не завжди успішні
покинула вона свій рай
І не вернеться вже туди
Не полетить за небо край
Вона чарівна
Голосом й красою
Розумна дуже
Вона Завжди була такою
Давно
Вона чогось хотіла
Чого,ще досі не зрозуміла
Чому спустилась
Чому прилетіла
Чогось вона хотіла
Відчуття на щастя
билось в ній
В раю чуття своє завжди терпіла
- я вирвалась із раю
Але чому - не знаю
Можливо ,когось я покохаю
Але ж це смішно
В цім світі ,нікого я не знаю.
Мені так хочеться до когось притулитись
Відчути стукіт сердя
Що коханням буде литись
Я прилетіла
Томущо довго це терпіла
Проходить лиж пару годин
Демон закляк на пару хвилин
Демон за деревом тихо стоїть
Ангела бачить і просто мовчить
Її слова з усмішкою почув
І дуже довольно
Повітря вдихнув
Хто то така
Сердце моє
Теплом розрива
Не вже це вона
Така гарна,така молода
Не вже вона дійсно одна
Не можуть такі
Гарні жінки
Бути одні
Демон потвора,
Зла і страшна
Він не хочить щоб бачила
Таким його вона
Але його чуття
Говорить іти
Говорить що вона
Це та ,
Яку шукав все своє життя
Але демон подумав
Що така молода
Така гарна
Жінка на все життя
Не полюбить такого потвору
Як я
Не послухався він свого чуття
Не підійшов до неї
Не розказав її про своє сердце
Й нестримне биття
***********
