Випадково почула фразу «По-справжньому людина живе тоді, коли щось не встигає». А Ви як думаєте?
Останнім часом, руки не доходять до багатьох речей. А, може, це просто я? В якійсь мірі це правда. В пориві ми показуємо себе справжніх. В моменти, коли не вистачає часу, хочеться його цінити. Але це зараз, не тоді, коли цей час в нас був. Більшість з нас все життя намагаються дійти берега. В мріях люди сидять на затишних верандах в тихій місцині і п’ють чай… Так, саме чай, ще й зелений. Чому ми так прагнемо спокою, скільки нам років? А я не люблю чай, я не люблю встигати. Краще кава і вибір чогось не на користь іншого. Хтось шукає «золоту середину», а мені до душі «срібний край». Поєднувати – це свого роду майстерність, вміння показувати якусь суб’єктивну справедливість.
Успішні люди намагаються встигнути скрізь, але вони дуже рідко сидять на веранді попиваючи чай, вони стоять з чашкою кави…..А я зізнаюсь, є речі, де я не хочу встигати. Є час, коли мені взагалі все одно, встигну я, чи ні. Не бійтеся відстати, кожне провалля – проміжок для роздумів. На певних етапах життя не забувайте себе запитувати, чи це дійсно те, що вам треба. Будьте справедливими до себе, а, головне, чесними. Тоді в душі буде чисто, як в домі, де з шафи не випадають напхані речі. Любіть людей, але не за те, що вони люди. За те, що вони, або поряд, або десь далеко. Будь-яка ситуація не є постійною, тому, до неї не варто звикати. Нас часто запевняють, що ми маємо рівно те, що заслужили. Не вірте, боріться, якщо для Вас це так важливо, якщо ж не хочете – не зациклюйтесь на цьому. Кожна втрата – придбання чогось нового. Не цурайтеся досвіду, він не результат невдач, це показник Вашої сміливості. В світі мало людей, які про Вас думають, думайте самі про себе. Поважайте свій вибір, дозволяйте іншим теж вибирати, навіть, якщо ваші рішення не співпадуть. Не шукайте однодумців, вони - не гарантія того, що Ви не божевільні. Хворіти може ціла нація. Будьте собою, не бійтеся бути іншими. Поспішайте, якщо хочете стабільності і почекайте трохи, якщо хочете відчути смак життя.
Останнім часом, руки не доходять до багатьох речей. Я не боюсь. Можна прийти останнім, але залишитись до кінця. Залишайтесь з тим, що Вас надихає.
ID:
465552
Рубрика: Проза
дата надходження: 12.12.2013 02:19:00
© дата внесення змiн: 15.06.2016 17:24:01
автор: Руслана Лукаш
Вкажіть причину вашої скарги
|
