Місто стане пустим…,
і я з ним
один…
Ти розчинишся в кордонах
і станеш недосяжною,
а я в своїх перепонах
зв’язую
вузлами дні однотипні…
….й кому тепер будуть потрібні
мої принципи, історії
з уяви хворої…???
…все я мовчу і більше не повторюю
Нічого… нічого… нічого ...
лише…
…місто стане пустим…,
і я з ним
слідом за тобою
бігтиму…,
осінь роздиратиме душу кігтями…
… де ти… де ти… де ти…???
А я тут
добре, що хоч не забули як мене звуть…
Не забудь ,
не покинь,
я не хочу для тебе ставати чужим…
Важко…
Місто стане пустим…,
і я з ним
один…
Пупышево 2013р.
