Сьогоднішній день виявився дуже непередбаченим, і повним якихсь неприємних ситуацій. Але на всі свої проблеми я вже забила, адже сьогодні велике свято Івана Купала. Я довго чекала цого свята, для мене воно було дуже важливим, бо саме в ций день я хотіла сказати одному хлопцю що я його кохаю уже досить довго.
Усе уже вечір, сплевши віночка ми з подругами пішли до річки, і ось він, хлопець моєї мрії стоїть біля мене і щось розповідає. Набравши сміливості я вже мало не вимовила "-я тебе кохаю" але мою промову перервала якась дівчина. Вона підійшла до нього і поцілувала його . Я була розгубленою та від несподіванки я просто втікла від хлопця своєї мрії.Біль, розчарування, охоплювало моє тіло, незнаючи що робити я заховалася біля річки. Вона неначе манила мене до себе, кликала. Я встала підійшла блище,потім іще блище, і ось настала для мене остання хвилина життя, я немогла жити бачучи що він щасливий не зі мною. Річка заманила мене до себе і ось я по шиї у холодній воді,мул тяне мене до себе.
Та що це таке хтось тягне мене на беріг, цією людиною- рятівницею стала моя подруга. Вона довго кричала на мене, та згодом зрозуміла що все марно, і що я її не слухала. Тоді ввійшовши в мою ситуацію моя подруга почала розповідати про квітку папороті, і якщо я її сьогодні знайду, то зможу загадати що завгодно. Я довго думала, та згодом вирішила що піду по ту квітку. Вдягнувши кофту я пішла в ліс, було дуже страшно,мені постійно чулися якісь звуки. Та ось я дійшла до куща із папароттю, довго шукавши цю квітку,я зрозула яка я дура, на дворі час ночі, свято Івана купала а я стою тут і шукаю якусь видуману фігню.
Все я іду назад, та щось не то, я почула якусь пісню вона була дуже красивою, я пішла в слід за нею. Довго я ішла в глиб лісу, та щось зупинило мене, вмить мені стало страшно, я вже не чула тієї гарної пісні.Та мені здалося що хтось за мною підглядає, я дременула назад, та перечипившись за якусь гілку я впала.
Що було далі я непам' ятала. Прокинулася я вже в дома на тілі були нестерпні порізи а мої коси були вже зовсім сиві, що там було я непам' ятаю, та це і накраще. Я довго плакала, бо нерозібравшись у тій ситуації з хлопцем я відразу почала робити дурниці, все було дуже просто, адже ця дівчина що була біля нього виявилася просто його сестрою, я була в розпачі, незнала що робити.
Та ось однієї ночі я почула знов цю пісню що чула в ночі, біля мене лежали ножниці, далі я пам'ятаю тільки одне, багато крові та світло в кінці тунелю.
ID:
441866
Рубрика: Проза
дата надходження: 06.08.2013 23:14:24
© дата внесення змiн: 06.08.2013 23:14:24
автор: Уходя гасите всех
Вкажіть причину вашої скарги
|
