Талого снігу слизька волосінь
Витягує з неба струни тепла…
Чіпляюсь за неї руками.
Тоншаю,
Видовжуюсь,
Бриню…
Майже прозора,
Натягнена під деком неба.
Бриню…
Струна…
Нерв…
Пісня…
По над світом бриню.
Зірвусь – не зірвусь….
Птахом злечу?
Ні , білим куплетом скинусь, -
Над океаном суєт
Бриню…
01.02.2013р.
музика з інтернету:Giovanni-Marradi shum dozhdya
Ні, оце вже занадто: я розумію, в чому була задумка, але якщо єдина(!!!) рима - на слово "бриню", то цей текст взагалі не можна вважати віршем.
Та й ще - 3 дієслова на початку, рядком, а потім: під деком(!!!) - чому під? чему "дека" стала "деком"?
Тобто - треба переробити.
gala.vita відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
..ну, а щоб зрозуміти, а краще - відчути - як це "бриню"... то усього лиш треба навчити себе "Чіплятися за тепло руками.
Тоншати,
Видовжуватьсь,
ставати майже прозорим,
Натягненим під деком неба..." - і тоді вже стане ясно, як це - бриню...
передчуваєте весну близьку, Віточко... лютий почався з потепління... це обнадіює...
gala.vita відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Валю, вчора в Полаві було сонце, тепло , відлига, і день бабака у всьому світі!
Тож тінь від нього була! а значить весна буде рання! ура!