Здалися в жовтні запашними квіти.
Ти геть запатлав кучеряві коси
Й зірвав мій одяг. Листя теж безвіте!
І так свистів, що не хотілось «Досить»
Заліз під груди подихом й руками.
Своїм теплом збрехав птахам про літо.
Це вітер! Так війнув між нами,
Що я безкрила здійнялась летіти!