Раз до ксьондза забрела
Кривая на ноги,
І, бідная, на дітей
Просила підмоги.
А ксьонзові грошей жаль,-
Давай її вчити,
Як каліці із дітьми
В білім світі жити.
"Краще,- каже,- ти навчись:
Бабити, змовляти,
То й на себе, й на дітей
Будеш гроші мати!"
"Де ж навчитись, пане мій?
Дайте мені раду!"
"Що учитись - ти змовляй
Хоч так для прикладу:
"Пробіг пес через овес,-
Не шкодило псові,
Хай же шкоди не буде,
І тому вівсові."
Пішла баба і куди:
Як свята курує,
Пройшло уже кілька літ,
Ба і ксьонз хворіє:
Така гуля, як кулак,
В горлі йому сіла...
Лічать, лічать лікарі,
А все гуля ціла.
Далі вдався до бабів,
Нічого чекати...
От приходить і крива
Слабого лічити.
Ксьонз до лиха вже й забув,
Вона й не питає,
Просить вийти з хати всім,
Двері зачиняє:
"Пробіг пес через овес,-
Не шкодило псові,
Хай же шкоди не буде,
І тому вівсові!"
Подивився слабий ксьонз:
"А, то ти,зозуля?"
Та як враз зареготів-
Так і трісла гуля!
І таке буває!. 
Дякую! 
