В перервах між фазами гострого болю*
Побачиш як яблука падають в трави –
Зі сміхом, як діти веселі юрбою.
Закони природи – закони без правил.
Побачиш, як промінь розрізав листочок,
І так це – красиво, не схоже на рану.
У кленів красиві червоні чубочки,
На вроду ще кращі за всі ікебани.
Нанизані роси на всі павутини,
В такому намисті – лише діаманти.
І час відбиває коштовні хвилини
Метелику з казки в маленьких пуантах.
Усе! Закінчилась чарівна перерва,
За біль ухопилась усеньким єством.
Такі співчутливі сьогодні дерева
І пульс розігнався далеко за сто.
*біль за усіх НАС