Промайнула літня спека,
Осінь сиплеться дощем,
Молоком туман із глека
Розливається, тече .
Та, протікши по долині,
Заливається в рівчак.
І птахів не чутно нині,
Лиш омелюхи сюрчать:
—Проводжати літо гірко,
Та залишився для нас
В обліписі, на підгірку,
Щедрий ягідний запас.
Посолодшає з морозом
Апетитне диво те,
Й на обід зима запросить,
Коли снігом замете.
Восени зерном доспілим
Нас частують бур'яни.
Ну а ягоди на гіллі
Поклюємо до весни.
Чудовий вірш! Літо пішло, трохи сумно! Але осінь - дивовижна пора року, яка багатьох надихає! А для когось осінь - це початок чогось нового, справжнього! Дякую, Лесю!
Горова Л. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
