Запах весняного лісу,
Трава мокра, тепла, м'ягка,
На мох впало червоне намисто,
Твоя шкіра ніжна, жива...
Груди тендітні обережно цілую,
Відчуваю енергію тіла,
Опиняюсь в безодні містерій,
Нас природа від світу прикрила...
Ми кохались де місяць і зорі,
Між дерев у обіймах втопали
І раділи тоді як ніколи,
Жили вічність, і вічно кахали...
І нехай облетіло вже листя,
А зима сліди заховала,
Я зберіг те червоне намисто
Й ту любов, що ти дарувала...