Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Світлана Себастіані: Зрада - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Світлана Себастіані відповів на коментар Под Сукно, 02.04.2023 - 18:53
Спасибо. ![]() Andrew Pushcha, 16.12.2022 - 00:33
Нагадало, хоч і з іншої причини, багато чого у світі йде за спіраллю.Яка нестерпна рідна чужина, цей погар раю, храм, зазналий скверни! Ти повернувся, але край – не верне: йому за трумну пітьма кам’яна. Як тяжко нагодитись і піти, тамуючи скупу сльозу образи, радійте, лицеміри й богомази, що рідний край – то царство німоти. (В. Стус) Світлана Себастіані відповів на коментар Andrew Pushcha, 17.12.2022 - 16:06
Дякую Вам безмежно за Ваш відгук. ![]() Ганна Верес, 12.10.2022 - 20:41
Ваш твір, Світлано, мені дуже сподобався. 5/5 Можна домислювати багато ситуацій, аби людина пережила таке розчарування після "моя прекрасна мрія,мій сум, мій шал, мій скарб, магніт, Едем!..", а отримати "безнадію". Ця зрада в самій ліричній героїні. Скільки зараз людей проходять через неї! Хтось тікав від війни і сподівався потрапити у європейський едем, при цьому тільки оцінив рідну країну. Хтось навпаки, мчав сюди, аби стати на захист України, а тут теж ще досить не ідеальна ситуація, та ще й Росія чигає ракетами. Дякую Вам за вірш. ![]() ![]() ![]() ![]() Світлана Себастіані відповів на коментар Ганна Верес, 17.12.2022 - 16:08
І я сердечно дякую Вам за відгук. Ви абсолютно точно мене зрозуміли. ![]() Georg Ajariani, 24.09.2022 - 15:26
Геніальна поезія. Мені дуже побобається, що ви пвдняли таку неоднозначну, але важливу тему. А особливо те, що обрали для цього не формат маніфесту, а формат поетичного роздуму. Не розумію тих, хто поставив 4. Як на мене 5/5.
Світлана Себастіані відповів на коментар Georg Ajariani, 24.09.2022 - 15:33
О, а я вже подумувала, чи не видалити цей віршик як невдалий. Вирішила залишити тільки через коментарі, дуже влучні, як на мене.А тут така від Вас похвала!.. Сердечно Вам за неї дякую! ![]() ![]() ![]() Georg Ajariani відповів на коментар Світлана Себастіані, 25.09.2022 - 19:46
Я дуже радий, що ви не видалили цей вірш. Сердечно вдячний Вам за вашу творчість ![]() Катерина Собова, 24.09.2022 - 10:34
![]() Світлана Себастіані відповів на коментар Катерина Собова, 24.09.2022 - 14:51
Дякую, Катерино! Ви праві, цей вірш - відповідь на питання одній людині. Напевно, не треба було його тут розміщувати, але хай вже буде. ![]() ![]() Яніта Владович, 23.09.2022 - 23:41
Я от не зрозуміла. Хто приїхав, куди і звідки.Буду вдячна, якщо розтлумачите. Є певні здогадки, але хотілося б почути вашу відповідь. Світлана Себастіані відповів на коментар Яніта Владович, 24.09.2022 - 14:57
Дякую за увагу, Яніто! ![]() Колись з однією знайомою ми намагалися з'ясувати, чи можна прирівняти до зради втрату кохання - до чоловіка, що втратив здоров'я, до країни, в якій стало некомфортно жити... На мою думку це все ж таки зрада. Вірш саме про це. Яніта Владович відповів на коментар Світлана Себастіані, 24.09.2022 - 21:53
Вдячна за пояснення. А тепер, що думала я... Всі місяці війни у мене якийсь дивний стан, що спочатку дивлюся на події (слова, твори) з позиції нашої сумної реальності. Думала це все обізвати: зашореність, а потім згадала вірш "Окуляри війни", і вирішила, що так і є. До чого я. Прочитала вірш і вирішила, що мова про російського солдата, якому розказували, як гарно його зустрінуть в Україні (або того, який сподівався, щось змародерити додому). І ось цей солдат прийшов у омріяний Едем - а тут (якщо опустити лайку) тільки і є, що питання "Зачем?". Чому така думка виникла? Бо у фіналі питання російською, та ще й множина. А щодо вашого з подругою обговорення... Мені здається, рівняти не можна. Бо якщо зрадити чоловіка - буде страждати він, а як зрадиш країну - може постраждати набагато більше люду. Це перше. А друге, почуттями керувати неможливо. Кохання не втримаєш силою волі. Якщо ж не подобається країна - ти можеш поїхати, а зрадити - це причинення шкоди з наміром. Безумовно, є і спільні риси між обома видами зради. Але причини та наслідки - різні. Ой, щось я забазікалася. Але тема цікава. Світлана Себастіані відповів на коментар Яніта Владович, 25.09.2022 - 10:03
А знаєте, Яніто, Ваш варіант дуже цікавий. ![]() А знайома зі мною теж не погодилася щодо зради чоловіка. Дякую Вам сердечно, мені приємно було з Вами поспілкуватися. ![]() Яніта Владович відповів на коментар Світлана Себастіані, 26.09.2022 - 21:54
Навзаєм.Бо питання непросте. І життєве. Було цікаво порозмірковувати. Мехті Волас, 23.09.2022 - 22:17
Дуже цікаво ,інтригуюче і не зовсім зрозуміло... Але автор знає, що він пише...Це його життя. Сподобалось . Хай щастить ! З повагою Мехті.
Світлана Себастіані відповів на коментар Мехті Волас, 24.09.2022 - 14:59
Дякую Вам за підтримку, Мехті! Дуже рада Вам, заходьте ще. Миру, любові Вам! ![]() Світлана Себастіані відповів на коментар Макс Дрозд, 24.09.2022 - 15:02
Так-так, зрозуміло: зачем автор таке розмістив?! ![]() Ви праві, Максе. Не подумала, що цей віршик дещо незрозумілий без передмови. ![]() Світлана Себастіані відповів на коментар Чайківчанка, 24.09.2022 - 15:03
Ви надто добрі до мене, дякую! ![]() ![]() ![]() Світлана Себастіані відповів на коментар Zorg, 24.09.2022 - 15:05
Спасибо и Вам, благосклонный читатель! ![]() ![]() ![]() Світлана Себастіані відповів на коментар Тетяна Білогай, 24.09.2022 - 15:07
Сердечно дякую Вам, Тетяно, за Вашу підтримку! ![]() ![]() Юхниця Євген, 23.09.2022 - 19:48
Тут, якщо вглибится, зрозумілий задум Автора. Але мало зв'язку з назвою "Зрада", не показано - як і яка безнадія(на прикладах, чому?) , і не дописано - хто і як, реагує(хоча останнє - майже розуміється читачеві, але тільки тим, який чце пережив. Тобто, я до того, що можна прояснювати - мотиви поведінок.Наступне, що вірш - це і поетика, а якщо психологічна, то мають бути тропи, літ.фігури, які одягають логіку і факти поезію, а не у психологічний логічний етюд. Хух)) старався))) ![]() ![]() Світлана Себастіані відповів на коментар Юхниця Євген, 24.09.2022 - 15:16
О, дуже вдячна Вам за такий глибокий аналіз такого маленького вірша! Ви праві, посперечатися можна б хіба що щодо тропів, бо існують поети, які майже не використовують ні епітетів, ні порівнянь і т.ін., але досягають виразності іншими засобами - Кавафіс, до прикладу. Або Буковскі. Але мій віршик справді не надто зрозумілий, якщо не знати, на яке питання він дає відповідь, я запізно це зрозуміла. А питання - чи є зрадою відмова любити щось колись дуже дороге (у даному випадку - свій дім, батьківщину), якщо воно втратило для тебе привабливість? Відповідь - у назві вірша. ![]() ![]() |
|
![]()
|