Доброго дня, місяцю Лютий,
хоч ти холодний і гострокутий...
Та я тебе все ж поважаю,
та ще й з тобою дружити маю...
Я відчуваю весни вже подих,
хоч в тобі, Лютий, нема тепла...
Та ще і сніг з землі не сходить,
та наближається весна...
Хоча ти, Лютий, ще й зимовий,
та все коротший ти від усіх,
сніги холодні весною пахнуть,
радість породжують і сміх...
Хоча частенько ти ще лютуєш,
та невелика в тім біда,
бо ти й весну вже добре чуєш,
і відступа в тобі зима...
Я часом чую,питає Лютий,
чи добре кожен із нас взутий...
Бо прийде марець також холодний,
і вітряний, та ще й болотний...
Має ще Лютий й свої прикмети:
це і метелиці, й замети,
й вітри холодні бува дмуть,
в цьому напевне Лютого суть...
Та щоб там хто не говорив,
так певне Бог все сотворив,
що й сніги пахнуть вже весною,
і прийде Марець уже з водою...
Та ми не будемо журитись,
і з Лютим мусимо дружити... ,
Переживем його капризи,
і березневі діждем сюрпризи...
