Жура скорбот і смуток на душі,
Гетьман чужий і щурики при владі.
Печать біди могили... і свічки,
Всі дітки любі, «божі» у бригаді.
До чого ж ти, Украйно дожилась?
Твоя нещасна доленька щербата.
Ще не збулася, ой ще не збулась,
Лежиш іще... у лапах супостата.
З ЄЕС соплі... - надії... й балачки,
Обіцянки щоденні й монологи.
У вертухаях цапи - пацюки,
Не люди ми, тримають бо за лохів.
Та схаменіться виплодки шпани.
Мою Украйну вам не роз’єднати.
Відродимо їй славу давнини
Щоб честь свою зуміла відстояти.
Украйну любу Господи храни,
Зневажену й опльовану актором.
Подавитися блазні сатани,
Збережена в віках вона Даждьбогом.