Бліцкриг
Коли приходиш у життя
і причаровуєш мене,
збудивши вільні почуття,
явивши мить, яка мине.
Я закохаюсь в твої сни,
тону човном в твоєму морі,
але чому, ти поясни,
тебе люблю на своє горе?
Ми так раділи зустрічам,
вони весною нам були,
квітками щастя безліччю
цвіли ми, радістю цвіли.
В парку та лавка вже пуста,
опалим листям оповита,
мов правда криється проста,
яка про щастя цілковита.
Минуло швидко все кохання,
бліцкригом милості й тепла,
лишивши болісне зітхання,
зірвало квітку зі стебла.
Тепер холодні і чужі
ми стали серцем і душею,
сікли симпатію дощі,
поки не вкрилася іржею.
Бліцкригом закохався я,
бліцкригом ти себе відкрила,
любов минула швидко вся,
мов через нас надбала крила.
Віктор Цвіт 26.09.16
