|
Я так люблю свій дивовижний край!
Бо тут поля, засіяні пшеницею,
Тут і густий, зелений дикий гай,
Чудовий ліс, з прохладною криницею.
Я так люблю, квітучу цю пору,
Коли поля, укриті команицею,
Коли дзвинить горобчик у гаю,
І ластівки, в'ють гнізда під дзвінницею.
Я так люблю, гірські наші міста,
Карпати тут, Говерла височіється,
Я так люблю, Карпатські чудеса,
І Синевір, тут на горі видніється.
Я так люблю, високий перевал,
Де небо, із-за гір чуть-чуть синіється,
І Центр Європи, тут між горами постав,
Який туризмом й нині молодіється.
Я так люблю, дивитися як тут,
Проснулось сонечко, і небо вечоріється,
Знайти собі, затишний в лісі кут,
Де ти сидиш, і де ще краще мріється.
Я так люблю, цей запах від дощу,
І чисте небо, яке так голубіється,
Хочу сказати Вам, як це я все Люблю,
Живу я тут, і аж душа радіється.
Я так люблю, цей дивовижний край,
Він Закарпаттям зветься і шанується,
Я Вас запрошую, у гості всіх на час,
Бо тут любов, і доброта панується!
Кушнір Марина
ID:
672490
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 15.06.2016 17:03:49
© дата внесення змiн: 15.06.2016 17:27:23
автор: Кушнір Марина
Вкажіть причину вашої скарги
|
