Гримнув грiм, як святе причастя,
В неспокої душа але жива...
Розвіяв вітер полем моє щастя-
В обійми взяла ніченька - вдова.
Мов веретено крутяться слова,
І знов біжать не в радість нові дні.
А від думок сивіє голова,-
За що усе це, Господи, мені...
09 03 2016 р
Вікторія Р