Моя душа іде до Тебе босою,
чіпляє виногради й чагарі.
Ніхто б цю стежку в них і не уздрів
між травами густими і розкосими.
Терпи. Терпи. Терпи. Цілуй його ім"я,
що завжди лиш на крок поперед Тебе.
І невловиме... й так дорога терпне
під босим кроком, що й травини не зім"яв.