Мово українська, ти мій світ,
Чую я тебе з ранніх літ.
Ти ведеш мене у світи,
Кращої мені не знайти.
Як повітря ти, як Земля,
Доки я живу, ти моя.
Я несу тебе, як дитя,
Мово, назавжди ти моя.
Українцям ти - рідна всім,
Кличеш ти мене в отчий дім,
Зустріча мене мати й ти,
Рідні ви мені назавжди.
Як повітря ти, як Земля,
Доки я живу, ти моя.
Бережу тебе, як дитя,
Мово, назавжди ти моя!
У домі моїм ти свята,
І звучиш мені, як струна.
Ти в моїм житті, як весна,
Кращої мені більш нема.
Як повітря ти, як Земля,
Доки я живу, ти моя.
І зі мною ти - назавжди,
Нерозлучні ми - я і ти!
"О, мово рідна! Їй гаряче віддав я серце недарма,
Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема!" (В. Сосюра)
...Бо територія, на якій зникає мова й грошова одиниця - втрачена територія...
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Наталочко!
Яка у ній сила і кличе, й сія,
Яка в ній мелодія лине...
Це матері мова.Я звуки її
Люблю наче очі дитини...(В.Сосюра)