Сину мій, душа моя крилата,
я знаю дивишся на нас з небес,
піду і заспокою твого тата,
бо він ще плаче, мов чека чудес.
Не буду горювати за тобою,
бо знаю, що ти цього б не хотів,
хай втопляться ті прокляті бідою,
яку на нас безжальний світ пролив.
Не плачу я! Я зовсім не страждаю!
Як згадую тебе то посміхаюсь.
Душа моя у небо полетіла.
Залишилась одна, без почуттів.
Сьогодні ти приходив у мій сон,
обняв мене що сили і заплакав,
а потім посміхнувся як з ікон,
вдихнув запах волосся й забалакав.
Мамо моя! Моя ти зоре ясна.
Прошу, не плач, сльоза тривожить рани.
Пробач за все, що скоїв твій бідака,
пробач за те, що вас покинув рано.
Залишив вас самих на цій землі,
пробачте! Та я хочу, щоб ви жили.
Вдихнули волю за яку борці,
своє життя віддали і спочили.
Не згадуй про минуле, все пройде.
Заходить сонце забира журбу з собою,
а зранку новим щастям хай зійде,
породить радість створену тобою.
Синочку мій! мою єдину радість,
забрав з собою ти на небеса.
Залишив нам біду на цілу старість,
життя без сина це вже не життя.
Для мене сонце вже зайшло за хмари,
довкола все поглинула пітьма,
і в сні і наяву одні кошмари,
не прийде в наший дім більше весна.
Мамо моя не плач! Це моя воля.
Страждаю я, коли нещасна ти.
Такою мала бути моя доля.
Цю стежку я повинен був пройти.
Синочку мій не йди, візьми з собою,
прошу, серденько моє золоте.
Вічна зима стала мені весною,
парост надії вже не проросте.
Не плачу я, так як хотів мій сину.
Не плач наш батьку, син вже не прийде.
Забрали в мирний час нашу дитину,
жодна сльоза на камінь не впаде.
ID:
481373
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 23.02.2014 17:16:05
© дата внесення змiн: 23.02.2014 17:16:05
автор: Чуточка Божевілля
Вкажіть причину вашої скарги
|
