Намалюю я картину,
Там будуть гори,сніг,хатина.
Там буде те ,як нам у світлу днину
Дивувалися людей третина
Розфарбую я ту картину,
У фарби веселощів і любові.
І навіть ту сумну хмарину,
Що скидає із себе сніжини шовкові.
Довершу я ту картину,
Пестощами твоїми.
І не буде мені теплого спочину,
Поки ти не обіймеш руками своїми.
Гляну я на ту картину
І смутку нема мого де подіти,
Бо ти вже не зайдеш у ту хатину,
Де ми клялися до загину любити.