Я ще в дорозі,
іще прозора путь.
Мене пронизує
вранішнє повітря.
Устигну
дива зачерпнуть
з пречистої
небесної палітри -
поки зоря
іще не зникла
у глибині
чарівного мовчання,
в завершенні
існуючого циклу.
Я поважаю
принцип невтручання,
я просто йду
під небом навмання.
Зоря і ранок -
звичайні свідки.
Питання
хід їх не спиняє -
Чому блукаю,
невідомо звідки?
Куди піду,
яке моє ім'я?
Чи повернуся
до них я завтра вранці?
Зоря воскресла
знову воссія,
палахкотінням
своїх протуберанців.
І в цьому колі -
життя і воскресінь,
я повернуся
квітучою травою.
І ти мене,
зоря -
зустрінь,
впізнай,
і окропи
ранковою сльозою.
Я ще в дорозі,
іще прозора путь.
Мене пронизує
вранішнє повітря.
Ще трохи
дива зачерпнуть
з пречистої
небесної палітри.---Дуже вдало і гарно, Рада знайомству
Олександр Деркач відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я ще в дорозі,
дуже мило! 
