Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Якомула: Евангелие от Господа - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ С.Плекан, 20.02.2012 - 17:07
Вряд ли Ваше лирическое сочинение можно назвать Евангелием, это больше объяснение свойств Божиих. Но писать его от имени Бога - большое дерзновение. Такое могут делать святые люди, а не мы грешные.Якомула відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
только Господу решать, кто свят, кто грешен. я никогда никому не говорил, что я свят, а говорю, что грешен. но если Господь решает говорить через какого-то человека, то на то воля Его. я же - песчинка мельчайшая, как могу перечить Ему?
Роман Колесник, 20.02.2012 - 14:21
Я Господь Бог – Отець ваш небесний.завдяки тілу Я видимий та зацікавлений книгу знань на олтар кладу Я в домі прихованому від очей сторонніх з багатьма сторінками що ніколи не жовкнуть бо часі Я не існую знання даю Я нічого взамін не потребуючи шлях вказуючи Я не наполягаю космос підтримуючи сутністю Своєю в кожну точку на склі дзеркальному Я проникаю данину не збираю, повсякчас тихий, завжди спокійний що декому здається що й взагалі не існую настільки орієнтир відкинув що є багатоликим та безсловесним знаю Я те про що інші і не підозрюють настільки неосяжний, наскільки можливо і в атом згорнувшись весь там Я існую. частково відкритий для розуму в полі як зерна з’їдаючи – Я розум живлю могутністю сили Своєї руйную підземні води удалині залишаю все те що своє віджило – відкидаю і в вічність, в Свій дім, лише тих Я приймаю, хто дурницю відкине про те що як звір Я Я розум з’їдаю любов віднімаючи – адже Я безподібний. |
|
|