Ти зник як парфуми в театрі
Твій подих лишився в повітрі
І тема розмови про тебе
Для мене сьогодні – ТАБУ.
Не хочу я рани загоєні рвати
І знову червоную кров зупиняти
Солонії сльози на вітер кидати
Бо все це минуло…бо все це пройшло.
Сьогодні час інший, для взлетів і праці
Для того, щоб іншим приносити щастя.
́