Б.Ахмадуліна
Не уделяй мне много времени,
вопросов мне не задавай.
Глазами добрыми и верными
руки моей не задевай.
Не проходи весной по лужицам
по следу следа моего.
Я знаю, снова не получится
из этой встречи ничего.
Ты думаешь, что я из гордости
хожу, с тобою не дружу?
Я не из гордости – из горести
так прямо голову несу.
**
Аршином іншим щастя міряю -
нічого не скажу, на жаль.
Своїми поглядами вірними
не муч, не край, не проводжай.
Коли земля весною ранньою
засяє в крапельках дощу,
забудь мене, судьбою зранену,
і я тобі себе прощу.
Ти думаєш – я надто горда,
не прагну дружби – в тому суть?
Не горда я – це я від горя
так гідно голову несу.
Знаю, що перекладати на близьку, здавалося б, мову не так вже і просто!
У Вас гарно вийшло!
Omega відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за оцінку, проте не можу не визнати, що текст близький, проте не ідентичний оригіналу. Для цього потрібно ще попрацювати. Насправді, значно легше написати "своє", по крайній мірі, ніхто не звинуватить у плагіаті і у відступі від тексту. Це так, лиш несміливі спроби
Чудові обидва переклади.Супер просто!Але мене теж трошки покоробило "судьбою"
Omega відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Юлечко! Ніколи не залишаю поза увагою зауважень талановитих читачів. Отож, я ще раз продумаю текст. Але спробую пояснити своє бачення: мене насторожила остання фраза: "Я не из гордости - из горести". Подумки спроектувала своє життя на стан ЛГ, і подумала, що вона мала щось таке пережити, аби після того нікого не хотіти бачити поруч. Значить, її поламала доля. А саме слово "судьба"- українське споконвіку (суд). Звичайно, коли у двох читачів виникає одне питання, варто задуматися, що я неодмінно зроблю. Дякую!