(собаче життя)
Ну, ось і все. Відпущено пасо́к,
Упав ланцюг і вільна стала шия.
Господар вже ладує "тормозок"...
Ура! Свобода - здійснюються мрії!
Найперше господарку оббіжу:
Хутчіш - вперед, щоб лапи розім'яти.
В городі ще помітити межу,
Щоб іншим не кортіло забігати.
Спіймати б ще сусідського кота
Й добряче поза вуха надавати,
Щоб він перед очами не стрибав,
Коли мене ланцюг буде тримати.
Ось і сусід до брами підійшов.
Скажу йому, нехай кота пильнує.
(І де він того відродка знайшов?..)
...Шкода, не розуміє, хоч і чує!
П'янке повітря радісно вдихну,
В покращення життя я знову вірю.
...Згадав! Ховав я кісточку в саду,
Піду обов'язково перевірю.
Сховалось сонце. Місяць засвітив,
А в наш садок ватага зазирає!
Підпущу трохи ближче хлопчаків
І зараз їх добряче полякаю!
А іншим разом вхоплю за штани
І на чуже нехай не зазіхають.
Так зроблю, щоб боялися вони,
Бо ще мою "заначку" відкопають.
Я вільний! Роблю все, що б захотів
І всюди йду, де тільки забажаю!
...І лиш паркан із чотирьох боків
Всю метушню ту мовчки споглядає.
О-о-о, "колись"... Якби ж то він шкоди не робив. Ні, таки була користь від піонерів, допоки їх не визнали злочинною організацією (як "Гітлерюгенд"). Металобрухт, "чорна археологія" на місцях бойової слави, вогнища (у яких щось завжди вибухало), фігуристі вожаті, рогатки (чи є еквівалент назви цієї диво-зброї українською? Підкажіть, будь-ласка). А нема піонерів - котів розвелося... Останні надії на Пласт були...
Salvador відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну-у-у-у! Не все так просто. Що не сталося тепер, має статися колись (в майбутньому). А щодо "колись", тобто - в минулому, були такі часи. Приходилося "шикувати" неслухняних... До речі, "мудрий" перекладач каже, що рогатка - і в Африці рогатка. Хоча, у нас вона - фішґа.