Хай вважають, що ми довго спали,
Що забули, як цвіли сади.
Але ми всім серцем зневажали
Ворогів, які сюди прийшли!
Поміж нами військо Запорізьке,
Сагайдачний і Богдана Хміль,
То нехай же в нашій рідній мові
Буде память, буде пісня, хвиль Дніпра,
Осіння синь.
Україно! Скільки сліз пролито?
Скільки бід відчули ми по вік?!
Ми жили - і будем жити,
Ворогам на зло, з Вкраїною навік!!!