|
Не допустимо заминки-
Всі швиденько до ялинки!
З Новим роком Вас вітаєм,
Щастя й радості бажаєм!
Щоб могли Ви вільно жити,
Працювати і любити.
Ви повчіться цьому в нас
І буде в Вас все гаразд!
БОРСУК
Борсук зручний будує дім,
Турбот буде чимало в нім:
Накрити стіл, обід зварити,
Все випрати, дітей помити.
Комірка, спальня, світла зала
І затишна тераса,
Під нею східці до підвалу-
Тримати там припаси.
БІЛЧИНІ ТУРБОТИ
Видається це потішним-
Цілий день стрибати лісом.
Скік та скок, з сукА на сук,
Та бракує білці рук.
-Ти весь час в турботах,
Відпочила б...
-Що ти!
Я втомилася сама,
Тільки треба спішно,
Доки не прийшла зима,
Зносити горішки.
А більчата тут як тут,
Вогняні клубочки,
В свій будиночок несуть
Шишки та грибочки.
БОБРИ
Ми в бобрів старанно вчились
Будувати без сокири,
Без обценьків, без стамески.
Пилку, цвяхи вже не несли.
Вхід залитий там водою,
Щоб не тільки ми з тобою,
А й лихий хтось не забрів
До будиночка бобрів.
ВЕДМЕЖАТКО
Віхола, хурделиця
Стала на порозі.
З ведмежам ведмедиця
Спить в своїм барлозі.
Спить маленьке ведмежатко
Без цукерки-шоколадки,
Спить без соски чи пустушки,
Тільки лапка на подушці.
Сниться малюку весна,
Він сумне не згадує.
Добре, що хоча б у снах
Щось смачненьке радує.
ВОВК
Знов життя на волосинці -
Звірі в схованки біжать,
Появились: вовк, вовчиця,
П‘ять маленьких вовченят.
Перший проведе урок
З малюками батько-вовк.
В малюків учитель строгий,
Відкриття дивують:
Виявилось - тільки ноги
Вовка прогодують.
ВОРОНА
Облюбувавши гілку клена,
Ворона смакувала тему:
Чи є ще десь подібна пташка?
У цьому лісі я найкраща.
Та про мою красу чудову
Ніхто не проронив ні слова.
Ну, скільки ж можна це робити,
Мені саму себе хвалити?
ДЯТЕЛ
Красень клен журивсь дарма
В середині літа
І стогнав: “Вже сил нема
Біль оцей терпіти.”
Лікар дятел зранку
Вмить оглянув ранку:
“Вам печалитись не слід -
Жук завівся - короїд.”
Клюнув - і нема жука.
Біль потроху відпускав.
За годину, в той же день,
Знову став веселим клен.
ЇЖАК
“Я сказати хочу вам -
Добре жити їжакам”.
Краще їх не зачіпай,
Йдуть собі кудись - нехай.
Бачиш, цей їжак несе
Із села пакунки,
Груші, яблука - це все
Дітям подарунки.
ЗАЄЦЬ
Мчати, мчати без оглядки!
Щось шелеснуло в кущах -
І уже сховалась в п‘ятки
Бідна заяча душа.
Упаде із гілки сніг,
Вітер десь завиє-
Заєць навіть уві сні
Очі не закриє.
КАБАН
Через хащу лісову
Вів кабан сім‘ю свою.
Навіть вовк його минає,
Він сильніший - добре знає.
На узлісся, вслід за татом,
Поспішають кабанята.
Свинкам хочеться скоріше
Жолудів смачних поїсти.
КРІТ
Так день за днем, із року в рік
Копає лабіринти кріт.
Копав, копав, трудився
І сам в них заблудився.
ЛИСИЦЯ
Забувати не годиться
Про красуню цю - лисицю.
Сильна, спритна і кмітлива,
Неприступна, норовлива.
Звір цей в лісі найхитріший -
Обмане миттєво вас,
Ще сто способів крутіших
Зберігає про запас.
ЛОСЬ
Є роги розгіллясті,
Тож ворогів зубастих
Я не боюсь нітрохи,
Намну їм добре боки.
Хай забирають ноги!
Та маю вам признатись -
Ці величезні роги
Носити важкувато.
МУРАХИ
Уже не чути солов‘їв,
Та мерзнуть лиш невдахи.
Зазделегідь до холодів
Готуються мурахи.
Законопатили свій дім,
Надійно утеплили,
Нізащо не промокне він -
Щілини засмолили.
Тепер холодний вітер злий
Не схопить їх в обійми -
І в найлютіший сніговій
Мурахи сплять спокійно.
РИСЬ
Не скажеш ти цій кішці: “Брись!”
Швидка, підступна, спритна рись.
Це гострий кіготь, ясний зір,
Це дуже небезпечний звір.
Вам треба пильнувати.
Рятуйтеся, звірята.
Вона вже близько! Озирнись,
У засідці чатує рись.
СОВА
Найрозумніший хто?- Сова!
Не можете не знати.
Бо в неї мудра голова
І розуму палата.
Бо їй відомо геть усе,
Пораду дасть у всьому:
Хтось першу кладку ще несе-
Є ясла в лісі цьому?
Гніздо як звити? А нору
Ви знаєте, де рити?
А було б краще вам в бору
Чи у діброві жити?
В густих сховалася кущах -
Тепер не турбувати!
Сова нічний і хижий птах,
Тож вдень їй треба спати.
СОЛОВЕЙКО
Рясніє дуб афішами,
Вони кругом розвішані.
Для тих, хто тут близенько,
Співає соловейко.
І композитор, і соліст!
Який талант! Який артист!
Непоказний, маленький сам,
Та голос, голос...! В нотний стан
Ні разу не заглянув він,
Зробивши публіці уклін,
Виходив знову з-за куліс
Співати в сотий раз на “біс”.
СОРОКА
“Тільки у нас! Найсвіжіші новини!
Оповідання, романи, билини:
Вскочив в халепу під час водопою -
Лось провалився в нору борсукову.
Спішно борсук ремонтує будинок.
Лося, забувши про сон і спочинок,
Ледве дістали місцеві звірята:
Десять кротів та ще й жабок з десяток.
Вивів пташат у гнізді вчора одуд.
Заєць приміряв із першої спроби
Шубу біленьку для першого снігу -
До їжака він ще вдосвіта бігав...”
Знає усе говірлива сорока,
Вірте, вона не збрехала нітрохи.
Шумить, гомонить і стрекоче весь ліс.
Я сам там гуляв і новини приніс.
ТХІР
Це маленький дуже звір,
Назва теж маленька - тхір.
По ночах він ходить,
Малесенький злодій.
І коли усі вже сплять,
Вкрасти може він курчат.
Та удачі не було,
Це відомо точно -
Всіх курчаток під крило
Заховала квочка.
ХОМ‘ЯК
Найсправжнісінький дивак -
Цей пухкесенький хом‘як.
Носом важко дихає
І сопе сердито він.
А за щоками в нього
Є завжди повно всього:
То гороху, то зерна,
До нори вже сил нема
В хом‘яка добратися.
Трудиться, старається
Всю осінь він для того,
Щоб лагідно, з любов‘ю
Й цю зиму білосніжну
Зустріти з хлібом-сіллю.
ЯСТРУБ
Як добре з висоти небес
Оглянути цей ліс увесь,
Впізнати поле, річку, луг -
Все на десятки миль навкруг.
І, сонячні прийнявши чари,
Пірнати у кудлаті хмари.
Дивитись на річки широкі,
Ловити вітерця потоки.
З ним в жмурки граються малята:
Щурі, куріпки і зайчата.
Вам треба в схованки спішити!
Але сьогодні яструб ситий.
За мотивами лірики Володимира Мілова:
____________________________________________
Оригинал:
ЛЕСНЫЕ ЖИТЕЛИ
Владимир Милов
БАРСУК
Барсук просторный строил дом,
Чтоб было можно в доме том:
Принять гостей, обед сварить,
Стирать бельё, детишек мыть.
Кладовка, спальня, светлый зал,
Просторная терраса,
Крутая лестница в подвал,
Где он хранит припасы.
БЕЛКА
До чего же интересно
Целый день скакать по лесу.
Прыг да скок, с сукА на сук,
Не хватает белке рук
День-деньской в заботе
– Отдохнула б…
– Что ты!
Притомилась я сама,
Только надо спешно,
Не пришла пока зима,
Запастись орешков.
И бельчата любят труд –
Рыжие клубочки,
В домик свой в зубах несут
Шишки да грибочки.
БОБЁР
Поучитесь у бобра
Строить дом без топора.
Без стамески, без гвоздей,
Без пилы и без клещей.
В домик вход залит водой.
Для того чтобы хищник злой,
Ни сейчас, ни после
Не просился в «гости».
МЕДВЕДЬ
Белая метелица
Замела дороги.
С малышом медведица
Спит в своей берлоге.
А у маленького Мишки
Нет ни соски, ни пустышки,
Ни конфет, ни шоколадки,
Ничего нет, кроме лапки.
Мишка терпит до весны,
Гонит думы грустные.
Хорошо ещё хоть сны
Снятся Мишке вкусные.
ВОЛК
Зверь бежит, взлетает птица
Прочь спешат и стар и млад:
Показались волк, волчица,
А за ними – пять волчат.
Первый дать решил урок
Малышам папаша-волк.
У волчат теперь забота
Знать науку на зубок,
Потому что лишь охотой
Добывает пищу волк.
ВОРОНА
Взгромоздясь на ветку клёна,
Призадумалась ворона:
«Краше я всех птиц в лесу,
Но никто мою красу
Не похвалит всенародно,
Но скажите, сколько ж можно,
Красоту свою любя,
Мне хвалить саму себя?»
КЛЁН
Клён красавец приуныл
В середине лета,
Стонет бедный: «Нету сил
Боль терпеть мне эту».
Доктор дятел поутру
Осмотрел его кору:
«Боли прост твоей секрет –
Жук завелся – короед».
Клюнул – вот и нет жука,
Отступила боль слегка,
Через час прошла, как сон,
И как прежде весел клён.
ЁЖ
«Хорошо, – я вам скажу, –
Жить колючему ежу».
Лучше ты его не трогай,
Пусть идёт своей дорогой.
Видишь, этот ёж везет
Из села в подарок,
Груш, ежатам на компот
И румяных яблок.
ЗАЯЦ
Мчаться, мчаться, без оглядки!
Скрип ли, шорох камыша,
И уже уходит в пятки
Его заячья душа.
Скрипнет ночью ли лоза –
Сердце холодеет.
Заяц и во сне глаза
Закрывать не смеет.
КАБАН
Сквозь лесные буераки,
Шел кабан с семьёй своей.
С ним и волк боится драки,
Ведь кабан его сильней.
Видишь, с папой на опушке
Полосатенькие хрюшки?
Хрюшкам хочется скорей
Поесть вкусных желудей.
КРОТ
Так день за днём, из года в год
Капает лабиринты крот.
Копал, копал, трудился,
И сам в них заблудился.
ЛИСА
Раскрасавица-краса –
Эта рыжая лиса.
Я скажу вам про лису –
Зверя нет хитрей в лесу.
Этот зверь и смел, и ловок,
И к тому ж, прошу учесть,
Сто приёмов, сто уловок
У лисы в запасе есть.
ЛОСЬ
Разветвистые рога:
«Я зубастого врага
Не боюсь нисколько,
Пусть посмеет только!
Вряд ли ноги он утащит,
Лишь досадно: целый день
Мне таскать рога по чаще
Тяжело и, право, лень.
МУРАВЬИ
На юг умчались соловьи,
Вот-вот замёрзнут лужи,
И, посмотрите, муравьи
Готовы к зимней стуже.
За лето дом был утеплён,
Законопачен, просмолен.
В него не протечет вода,
И не ворвутся холода.
Теперь пусть зимний ветер злой,
Хоть лопнет от натуги,
Спокойно можно спать зимой,
Под завыванье вьюги.
РЫСЬ
Не скажешь этой кошке: «Брысь!»
Ловка, быстра, коварна рысь.
И коготь остр, и зорок глаз,
Она в тени ветвей сейчас,
По ветру держит ушки,
И, берегись зверушки.
Опасность! Лучше осмотрись,
На дереве в засаде рысь.
СОВА
Мудрее всех в лесу сова.
Ума палата – голова.
Есть на любой вопрос ответ,
Хотите получить совет:
Как свить гнездо? Где рыть нору?
В дубраве жить или в бору?
Всё знает умная сова,
Она всегда во всём права.
В густые спрятавшись кусты,
Она поспит до темноты.
Сова спать днём ложится,
Она – ночная птица.
СОЛОВЕЙ
Пестрят дубы афишами.
«Вы слышали? Вы слышали?
Для насекомых, птиц, зверей
Поёт сегодня соловей?»
Сам композитор и солист
Какой талант! Какой артист!
На вид он мал и неказист,
Но голос, голос…! В нотный лист
Не заглянул ни разу он,
Отвесив публике поклон,
Он выходил из-за кулис,
Чтоб в сотый раз пропеть на «бис».
СОРОКА
«Новости! Новости! Свежие новости!
Быль, небылицы, рассказы и повести:
Лось к водопою спешил по утру
И провалился в барсучью нору.
Спешно барсук ремонтирует дом,
Бедного лося из ямы с трудом,
Еле достали лесные зверушки:
Десять кротов и четыре лягушки.
Вывел сегодня детишек удод,
Зайчику шубку ёж новую шьет,
Заяц её примерять уже бегал –
Белую шубку для первого снега.
Будет одежка готова до срока…»
Знает о каждом болтушка-сорока.
Можете слушать, кому интересно
Свежие новости шумного леса.
ХОРЁК
Этот маленький зверёк
Называется – хорёк.
Он хитрец, плутишка,
Маленький воришка.
Ночью, когда люди спят,
Он хотел украсть цыплят.
Но добыча для него
Выпадает редко.
Всех детишек под крыло
Спрятала наседка.
ХОМЯК
Удивительный чудак –
Это пухленький хомяк.
Дышит носом тяжело,
Он, сопя сердито.
Вечно щеки у него
Чем-нибудь набиты:
То горохом, то зерном.
До норы хомяк с трудом
Еле добирается:
Трудится, старается
Он всю осень потому,
Чтобы зимушку-зиму
Ласково, с любовью
Встретить с хлебом-солью.
ЯСТРЕБ
Как хорошо в любимый лес,
Всмотреться с высоты небес:
Увидеть поле, речку, луг,
Всё на десятки вёрст вокруг.
И греясь в солнечных лучах,
Нырять в косматых облаках,
Смотреть, как вдаль спешит река,
Ловить потоки ветерка.
С ним на земле играют в прятки:
Сурки, зайчата, куропатки,
И мышка спрятаться спешит,
Но на сегодня ястреб сыт.
ID:
969758
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Вірші для дітей
дата надходження: 31.12.2022 11:55:50
© дата внесення змiн: 29.03.2023 17:22:37
автор: Елена Войнаровская
Вкажіть причину вашої скарги
|
