Ми бачимо роси землі
Як сльози сучасного світу,
Що котрий раз зорі свої
Підставив під кулі. Граніту
Людським душам хватить снаги,
Чи вистачить їм боротьби?
За Світло ведеться вона
Вічна боротьба-нескінченність,
Рятує від скрути. Дарма
Пітьма розриває буденність.
Своєчасно її мить мине,
Нам залишивши досвід терен.
Пригорнемо його до грудей,
У долонях навіки зігріймо,
Бо він дався кровавим дощем
І підступністю страшною змія:
Не того, що мудрість несе,
А який труїть ядом усе.
Його жало нівечить світи,
Бо ненавистю дні калічить.
Жага його – зруйнувати святе
І заплутати всіх у протиріччях.
Але гідність – чеснота людей.
Що сміливо ідуть в новий день.
28 квітня 2022р.
