Лунає спів гудуть Карпати,
танцюють всі і музика гуде.
Це в полонину женуть вівці випасати,
а вівчар у полонині літуватисья буде.
Для вівчаря полонина-це рідная хата,
і день і ніч вівчарики будуть ватагувати.
Вівці,гори,полонини, ця уся краса-
тут душею вівчарики будуть відпочивати.
Вівці мої вівці-пісню заспіває,
на коника "гоцулика" вправно він сяде.
Він ці гори,край цей красний-дуже добре знає,
жодна вівця у вівчаря,ніяк не пропаде.
На сопілці вівчарик заграє з душею,
про вівчарську не легку й роботящу долю.
Ще заспівать як тяженько йому за сімєю,
і відпустить не охоче сльозу він на волю.
Вівчарики милі наші ви люди могучі,
без вас хлопці у Карпатах вівчарства не буде.
Хай душа ваша смієтся,хай не плачуть очі,
коли токан їдять смачний-бажають вам люди охоче
