Земля і Хліб - слова святі,
І забувать про це не треба.
Леліять, пестить, берегти,
Як світло зберігає небо.
Земля безсмертна, як і хліб,
Ступать по ній треба обережно,
І шанувати Землю й Хліб,
Любити й берегти безмежно.
Писать слова Хліб і Земля,
Завжди з великої лиш букви,
В них наша сила і життя,
І наші свята й звичні будні.
Степи, лани, ліси, поля,
Жита, пшениці, вмиті росами.
Хліб предковічний і святий
Лягав лиш рівними покосами.
Земля, Земля! На ній віки-
Хліба рясніли видноколами.
Наші батьки, наші діди,
Покоси ті ложили косами.
Жінки в'язали з них снопи,-
Десять снопів - копна готова.
А на верхівку у копни -
Снопи вінці-униз колоссями.
Воли і гарби, і вози-
Везли снопи грузькими дорогами.
Граблі і праники, й ціпи,
І молотьба перед порогами.
Земля і Хліб - святі слова,
Це пам'ятати треба кожному.
Без них життя й щастя нема.
Так, як без матері, й без сонця...
Дякую, Ганнусю, що зрозуміли ви мене,дещо я пам'ятаю сама з свого такого вже далекого дитинства,а ще більше з розповідей моєї дуже мудрої, хоча й майже не грамотної, бабусі...
З святом Великої Покрови вітаю, миру, тепла і радості бажаю.
Глибоко зачепив Ваш вірш. Скільки в нім мудрості, тепла, народності! Якби ж то на таких творах виховувалися наші діти, інші ідеали б мали, і держава б інша була.
