* * *
На диво калина вродила.
Рум’янитись їй би іще,
та доля недовго годила –
плеснула кислотним дощем.
Пожовкла, неначебто глина.
І кетяги втратили смак.
На диво красива калина
була.
Тут колись квітнув мак…
Колись не було наркоманів
й Чорнобиля теж не було.
Природа чарує і манить…
Вмирають і місто, й село.
Судилось отак чи навмисно
самі собі шкодимо ми?
Калина зронила намисто…
О люди, лишаймось людьми!
Приборкати б цвинтарний атом.
О доле, світ Божий не руш.
І молиться Господу мати:
«…Пошли екологію душ».
Настільки правда, що сам задихаєшся від розуміння дійсності.. екологічно-чиста душа - ідеал, до якого потрібно прагнути й не опускатися до рівня дегенерата.. твір - життя, Андрійовичу
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00