Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Vin Libert: Самотність мене скувала - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Джаннет Даклін, 27.05.2015 - 14:04
Самотність мене забиралаУ найми... Я тихо пішла... Валізи собі я складала, І мовчки душею тягла. Чомусь обиралися люди. Коханий торбинку ще дав. Самотність тихенько розбудить, Щоб найманий довго не спав. Я наймичка. Буду робити Все те, щоб борги роздавать. І вік в неї тихо дожити За кошти, що зможу забрать... OlgaSydoruk, 01.05.2015 - 13:36
Самотність мене скувала, і я на самому дні,Про сум безперервно шептала, Й від неї мені не втекти. Яка ж ти жорстока самотність, навіщо тримаєш людей? Твоя одинока високість проходить у сотні дверей. Навіщо так тиснеш на мене? Аж мені бракує слів, І я не всміхаюся небу... Немає і теплих тих слів... Самотність моя одержима не хочу її,але звик... І мовчки вона за дверима мій слухає стогін і крик... |
|
|