Хочеться написати таку довгу еро-поезію
Про жінок, яких в мене ніколи не було,
Про спітніла їхні тіла, і трохи жовтаві
Губи від цигарок за 17 з половиною гривень,
Про те, як вони там щось викрикували,
Як я вгощав на кухні їх молоком,
І розказував про особливості кальцієвого обміну
Особливо у організмі жінки,
Особливо у період вагітності.
І від тих занудних історій їм хотілось
Ще більше кохатися,
Кохатися зі мною, напевно, набагато приємніше,
Ніж слухати мої історії.
А потім їм завжди чомусь сняться риби і ріки,
Така уже в мене постіль –
Пахне водою,
Вони полохаються тих снів,
Вони збирають речі і йдуть від мене,
До тих чоловіків, з якими риби їм
Ніколи не сняться,
Яким вони народжують,
І з якими розлучаються,
Вимагаючи аліменти на дітей,
Яких віддають у дитячі будинки,
Витрачаючи ці гроші на траву
І презервативи,
Згадуючи мої історії
Про особливості кальцієвого
Обміну,
Особливо у організмі жінки,
Особливо у період вагітності.