Отамани
Засуди Петра-кацапа
Наш славний Іване.
Осуди царя-сатрапа
За справи багряні.
Захлинулися у крові
Матері і діти…
Заволай ганьбу Петрові
В пеклі на тім світі.
Посвари того Семена
За погану славу,
Що носив чужі знамена
В знищеній Полтаві.
Ти прости дитя заблудне,
Як рідного сина,
Він і так лежить огудне
В сльозах України.
Засудіть з Симоном ката,
Вбивцю Муравйова,
Що занурив рідну хату
У безгрішній крові.
Осуди Юрка Симоне
За народну зраду,
Що водив катюг колони -
Вбивць із Петрограда.
Подякуйте отаманів
Двадцятих-тридцятих,
Що боролись проти катів
За рідні пенати…
Чом Несторе цих героїв
Не зміг об`єднати?
Прийняв чужих і впокоїв,
Наче сина мати…
Простіть славні козаченьки
Потомків заблудлих,
Що зрадили вас і Неньку…
Бо не було мудрих...
Чуже лихо тут панує,
Купається в славі…
Переможно кінь гарцює
Під Петром в Полтаві…
25 жовтня 2011 року
