Заснуло стомлене від праці місто,
Лиш ліхтарі блищать, немов намисто,
Вогні-гірлянди прикрашають сквери –
Казковий антураж і атмосфера!
Колеса шурхотять, бурчать мотори,
Моргають часто модні світлофори,
Сумують в парках лавочки самотні,
На варті сну стоїть Небесна сотня…
Назавжди рідним домом став Хрещатик,
Горять свічки, як пам'ять про солдатів.
Обабіч вулиці сумні каштани
Чекають, коли мирний день настане…
Всю ніч яскраво світяться вітрини,
На пагорбах дрімає древній Київ,
Дніпро співає тихо колискову,
Висить на небі золота підкова,
Чарівні зорі мерехтять грайливо,
Ця ніч липнева – неповторне диво!
Заснуло стомлене від праці місто,
Лиш ліхтарі блищать, немов намисто...
Заб'юся після роботи десь у затишній київській кав'ярні, перечитаю Вашого містичного, романтичного вірша та буду творити!
Дивно, я, чомусь, не можу поставити п'ятірки!
Це як?
Де поділася оцінка вірша???..
ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я заблокувала оцінки і твори інших авторів також не оцінюю - на мою думку, це принижує - ми ж не школярі
Вірші, як правило, не вихвалюю, а аналізую і висловлюю свої не банальні думки