|
Як жити у цьому світі?
Нормальної долі немає!
Когось ми завжди знаходимо,
є й ті що знаходять нас.
Ми залюбки з ними проходимо,
той , дивно таємний проміжок,
ім'я йому дано "час".
Йдемо доки Богу ,хочеться,
і будемо разом йти,
допоки ,ми не розлучимось ,
не підем у різні світи.
Я можу нестерпно заплакати,
впиваючись чашою зла,
а можу злетіти я птахою,
пірнути в небесні дива.
Я згоден тебе почекати,
ще з тисячу двадцять літ...
Цим часом почну я писати,
як сильно на серці болить.
Ми мріяли разом зі-старитись,
ростити наших дітей.
Хотів би, щоб так усе сталося,
бо тонну я маю ідей.
Ми мріяли вічно кохати,
і жити в квартирі тісній,
де міф ,це рутина пихата
бо істина прагне любить,
торкатися зранку стопами,
твоїх ,бездоганних ніг.
Щоразу казати "Кохана,
відчуй цю солодку мить".
Й по-тиху стрічатись очима,
єднатись з твоїми губами,
вдихати природній запах,
м'яких та тендітних рук.
А вушка твої - мої круасани,
я кусатиму їх ,не лишаючи рани,
бо люблю, тебе зірка моя, до нестями!
Ти не можеш собі уявить,
як самотньо ,мені ,вечорами...
Дуже важко ,на цьому світі,
за обох це життя пройти...
I'll make you a star in my universe.
це поможе мені дійти...
ID:
462000
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 21.11.2013 22:16:21
© дата внесення змiн: 21.11.2013 22:16:21
автор: Вова Федорук
Вкажіть причину вашої скарги
|
