Закриваються двері в запорошені сни
Не твоя...
Життя не навчило
В очі сипле вітер кольорові порошки
І в туман
Кидає з усіх сил
Сто пробуджень за ніч, амнезія - на ранок
Лиш мішки
Під очима - доказ
Сни все більше ймовірні, втрачають зухвалість
Відпустив
Залишивши спогад