На дня початку помолюсь –
Своєї мрії не покину.
Надіятися не стомлюсь,
В цей ранній час Тебе зустріну.
Приходиш Ти у мої сни,
в мої надії-сподівання;
у мої ночі, в мої дні,
в очей моїх зачарування.
Сплітаю я вінки з пісень,
дарую їх Тобі у спомин.
І так щоночі, так щодень
Не гасне серця мого пломінь.
Тебе шукаю і люблю,
В бажанні вічному згораю.
Прийди, явись – Тебе молю,
Дай звідати кохання раю.
Належу я тільки Тобі,
Тобі, Володарю мій, Царю.
Тобою сню, Тобою марю
В життя нестримній суєті.
Все залишаю так, як є,
Чекає хай, чи пропадає.
Дорогу серце моє знає
Туди де дзвін кохання б’є.
Там у незвіданих висотах
Ми об’єднаємо серця;
І на усіх Земних широтах
звучати буде пісня ця.
Мого кохання честь і слава,
То ніжно, то всесиллям сил,
Вселенною летить прослава
У розмаху орлиних крил!
***
Ну, що то сон, що вартий він,
Коли зі мною Бог говорить,
коли в цю мить Він слово творить,
а я беру в політ розгін?
Що то за сон, що за утіха,
коли його в очах нема,
хоча навколо ніч-пітьма,
та Господь мовить тобі стиха?
Солодкого не хочу сну,
хай ніч прощає чорноброва;
а завтра знову не засну,
коли звучати буде мова
мого Учителя-Співця
найвищого ґатунку слова.
За ніч таку віддать готова
У жертву зрілого тельця.
Як, Господи, Тебе люблю,
Коли до мене мовиш стиха;
Тоді відходить зло і лихо,
тоді лиш Голос Твій ловлю.
Ловлю і тішусь, мов дитина,
вбираю в себе слова літ.
І весь навколо мене світ –
Мов фантастичних снів картина.
Чи щось миліше може буть
За ці хвилини спілкування?
І лиш одне в мене прохання –
Завжди зі мною, Боже, будь!
ID:
431434
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 14.06.2013 11:47:54
© дата внесення змiн: 14.06.2013 11:47:54
автор: Едельвейс137
Вкажіть причину вашої скарги
|
