Привілейованим епохам,
Що народилися в гортані
Світа,
Свідомість інших
Була по коліна,
Як вікінгам їх здобич.
Фанфари, що проймалися
Крізь м’язи
Спустошеної тлінної пустелі,
Квадратом підповзали до
Скорботи
Поетового шліфування муз.
Глибоке переймання Ренесансу
Потоком нещодавної
Цунамі
Впивалось у роздвоїне начало
Здиханної невсущої Венери.
О, сонцекрій мого скрипучого
Памфлету,
Долоні піднеси до висоти,
Аби жилось недопоету,
Аби відмерзлися світи.