Знову погано..дуже..хочу заплакати, але немає сліз...хочу забути, але занадто багато спогадів...хочу не дзвонити, але серце хоче його...
Здається немає більше почуттів і не потрібно страждати...чому тоді?...чому?..тяжко...боляче, немає сил терпіти, а відпустити складно.
На перший погляд все просто:він, вона, любов,зустрічі, банальні думки про майбутнє і просто життя в світі якого нема.
Насправді: біль, сльози, страждання, зрада..
Знаєш..я просто хотіла відчувати твій запах і просто насолоджуватись хвилинами з тобою, ти був найрідніщою людиною..
а що тепер..?
пустота..розбите серце...убивчі думки...і немає нічого, щоб знову повернути тебе..