все дуже просто - я
банально інший.
і жити від цього не легше
можливо навіть важче
інколи не цікаво
інколи тонеш під тиском інтриг.сценарії промотуються у голові в більшості наповнені жахом
і якимсь творчим маренням
звертаєш на обочину куриш
і йдеш далі
тонкими швидкоплинними вечорами вдивляєшся у кавове небо
і п'єш коньяк дешевого розливу
хоча звісно ніколи до цього такого не робив
і щось ламається з кожним днем
випитим горнятком чаю
прочитаною книжкою прохаська
манна чи навіть іздрика
завченим словом і сваркою
гніватись вже немає сили
про рими навіть не думаєш
ульяненка не читаєш боїшся його утопій
засинаєш у тугій комірчині з її поцілунком на губах