Ростуть мої вірші на горах паперу.
Гладінню екрану армадою йдуть
У гавань очей, де сердець тихий берег
Чекає ліричних героїв з кают.
Живуть мої вірші у сайтів хоромах.
З колегами дружать, а з кимось і ні.
Забрав би їх звідти, та боязко, - вдома
Не вдасться усіх зберегти їх мені.
У збірочки храм я не в силі зібрати
Сумних і веселих своїх непосид,
Ще страшно, що сяде натхнення за ґрати
І втратять вони приворожливий вид.
27.03.12
І тут знайомі роздуми поета... Поетичний сайт - це яскрава можливість, щоб з віршами знайомилась чимала кількість людей. Хоча... збірочку теж не погано мати...
Рідний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О, скільки їх, написаних у записнички під настрій, не побачило світу. Безмежною батьківською любов"ю до своїх "Сумних і веселих своїх непосид" насичений вірш. Дуже гарно,Володю!!!
Рідний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00