А що мені запам’яталось?
Як ти, чарівно усміхалась,
І тихо гострила ножі,
І ось тепер ми вже чужі.
А я уже лечу Конкордом,
І в серці незавершеним акордом,
Лунає пісня та, з Бродвею,
Це вона звела Мене із Нею.
А тепер усе, між нами темно,
І знову я відкрию свої вени,
Закрию очі, й просто помолюсь,
Тобі я Боже віддаюсь…