Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: Якби ж то… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Діана Сушко, 12.04.2012 - 02:56
"Втопитись сонцем у твоїх долонях!.." у мене нема слів... Таке близьке, і така краса!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую сердечно! Приємно)
ГАЛИНА КОРИЗМА, 13.01.2012 - 00:19
Якби ж то знов вернутися сюди- В той перший день у ранку на долоні Який чарівний вірш Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую сердечно,пані Галино! Рада Вам щиро!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Було б непогано... Дякую Вам щиро!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Неодмінно!Головне-не зневірятися. Дякую,Танечко!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за таку чарівну світлину!
корозлик, 28.11.2011 - 14:06
якби ж тебе мені хвилин на п ять... ні, на життя! без тебя я не вмію ні бачити, ні вірить, ні вдихать... чи стать твоєю тінню...так хотіла б...оберігать від болю, ворогів, невдач тебе зуміла б...
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам за такі теплі і зворушливі слова! Завжди Вам рада!
Т.Столяренко-Малярчук, 25.11.2011 - 12:49
Якби ж то знов... Та доля каже: "Ні!" І тільки спогади лишилися мені... З повагою і щирими побажаннями, Т. Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро Вам дякую! Так приємно Вас бачити у себе в гостях!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Передай йому,що вірш-чудовий!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую сердечно! Рада,що завітали!
Тарас Слобода, 24.11.2011 - 09:38
чудовий настрій присутній у вірші, нагадало мені чимось:"Я знову п’ю з твоїх зіниць росу, І вірю, і не вірю в ціль етапів… Шукав, по-правді, зовнішню красу, А разом з тим – на внутрішню натрапив. Я знову п’ю з твоїх зіниць вогонь, Не знаючи, що й ти з моїх надпила. Бо люблю! Так, тебе! І що, либонь, Ти теж мене шалено полюбила?... Я знову п’ю з твоїх зіниць себе, Не буде сліз, солоних як омари; Чекаючи на небо голубе, Ми дуже рідко згадуємо хмари…" В.Шевчук, тоді ще Б.Стасюк Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як гарно!Це наш Володя Шевчук написав? Прекрасний вірш! Дякую тобі за такий чудовий відгук!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не вибачайтеся.Я ж не женуся за оцінками...
|
|
|