Неначе вальс (переклад Подражание вальсу Андрія Фролова)
Знаєш, а я ніколи тебе не забуду
І нехай кажуть, що розуму як у дитини
Світлом полярної зірки вогонь здобуду
І тЕбе покличу зігрітись в холодну хвилину
Знаєш, я буду завжди тебе пам’ятати
І нехай кажуть, забуде, по вітру піде
Ти будеш колись старий записник гортати
Мій номер, мов давнього друга у ньому знайдеш
А знаєш що то було? То щире кохання
Коли навіть дотик долоні твоєї цілющий
Я тебе на вальс запрошу, останнє прохання
А потім на рОки, назавжди тебе відпУщу
А знаєш що то було? То наша розлука
Коли без любові, без тебе живу, ти далеко
До болю, до крові знайомого імені звуки
Віщують, що буде мені без тебе не легко
Знаєш, а я ніколи тебе не забуду
І нехай кажуть, розуму як у дитини
В надії живу… ті роки що проходити будуть
Не струть в твому серці мого кохання світлини
оригінал:
Знаешь, а я не забуду тебя никогда…
Пускай говорят, что я глупый и это по-детски.
Светом полярной звезды я добуду огня,
И позову, когда холодно будет, погреться…
Знаешь, а я о тебе буду помнить всегда.
Пускай говорят, что забуду, что ветреным буду.
В надежде живу, что идущие ленно года
Оставят тебя в моей памяти давнишним другом.
А знаешь что это такое? Это любовь…
Когда исцеляет прикосновенье ладони.
За медленный танец на годы разлуки готов,
Коль милая дама себя пригласить мне позволит.
А знаешь что это такое? Это разлука…
Когда без любви, без тебя я живу расстояньем…
До боли… до крови… знакомого имени звуки
Сулят не похоже не прошлое нам расставанье.
А знаешь, я не забуду тебя никогда…
Пусть говорят, что я глупый и это по-детски.
В надежде живу, что идущие мимо года
Оставят хоть воспоминание в дружеском сердце.
Якщо чесно, одразу не помітила, що вірш не твій. Не ображайся. Ти ж молодець! 
