Розтинають місто потоки людей і дощів,
Осінь поча́лась у травні. Змінилися барви -
Стало сіро і темно, притихли трави,
Чути шум від автівок і смуток чужих плащів...
Пустота. Поліровані щоки бруківки. Трамваї
Їх цілують у поспіху дотиком ледь відчутним...
В шумі коліс перемелені свя́та і будні,
Перетерті на порох спогади. Я забуваю
Яскраві ранки, обличчя і давні образи...
Продовжую жити так, як жи́ла раніше
Нестерпною десь в середині лишається тиша,
Та й вона перейде ́, все минеться, просто не зараз...