| Сторінки (4/320): | « | 1 2 3 4 | » |
Сприймай життя таким як є
І не старайся щось змінити.
Нехай по тобі доля б'є
Іди вперед ти маєш жити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169723
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.02.2010
Я вже втомилась від розлуки
Від цього довгого чекання.
Мені потрібні твої руки
Твій погляд і твоє мовчання.
Мені потрібні твої очі
І поцілунки і слова.
Розмови довгі в тихі ночі,
Твоя любов, твоя душа.
03.02.2003р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169722
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.02.2010
Так важко в цьому світі жити
Так важко говорити "ні".
Кохати важко. А любити
До болю боляче тобі.
Так важко когось зрозуміти,
Якщо ти бачиш та сліпа.
І друга вірного зустріти
Так важко, бо таких нема.
2003р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169704
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.02.2010
- Ти забудеш мене?
- Не забуду.
- Ти кохаєш мене?
- Так. І буду.
- Ти згадаєш мене?
- Так згадаю.
- Чи повернешся знов?
- Обіцяю.
Чи ти будеш моя?
-Так, я буду.
- Чи забудеш усе?
- Не забуду.
- Чи кохаєш мене?
- Так кохаю.
І чекати тебе
обіцяю.
03.02.03р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169702
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.02.2010
Там де двоє – третій лишній.
Там де двоє – там любов.
Там цвітуть зимою вишні
І вирує в жилах кров.
Там двоє там довіра,
Там прекрасна райська ніч
Зорі світять там без міри,
наче сотні тисяч свіч.
Там де троє – там розлука
Там панують сльози й сум,
Там страшні душевні муки
І зневага, біль і глум.
Там де троє – там тумани,
В бездну там летять птахи.
Там розстріляне кохання,
З терня сплетені вінки.
Там де двоє – третій лишній,
Там де троє – там зима…
І мороз на вікнах пише:
«Не входь третім у життя!»
03.02.2003р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169681
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.02.2010
Життя як річка швидкоплинне.
Не клич, не треба… не вернеться.
Воно летить, воно невпинне,
тому й безжалісним зоветься.
Одним дарує щастя море,
Купає в голубій блакиті,
А іншим – те химерне горе
Одягнене в сріблястій свиті.
Хтось передчасно помирає,
А хтось живе-ридає довго.
На когось в світі хтось чекає,
До когось ставляться всі строго.
Одного я не розумію:
Чого буває так на світі?
Для всіх Бог дав і щастя й мрії…
Чому не вмієм поділити?
14.07.2001р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169677
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.02.2010
Цей вірш написаний на уроці української мови, в якості твору на тему: « На Вітчизні сонце гріє, на чужині вітер віє…»
На вітчизні сонце гріє,
На чужині вітер віє.
На вітчизні гори, луки.
На чужині біль і муки.
Подивись навколо, брате,
Як цю землю не кохати?
Як цю землю не любити?
Як без неї в світі жити?
Ти послухай, хтось співає…
Соловей. Він теж кохає.
Ти послухай, хтось шепоче…
Вітер щось сказати хоче…
Хоче він людей спинити,
На чужину не пустити.
«Ну не їдьте, - він благає, -
Там ніхто вас не чекає.
Ну навіщо чужі гори,
Чужа мова, чуже море?
Розумію важко жити
Працювати і творити.
Стан країни піднімати…
Невже легше вам тікати?
Невже легше все забути?
Схаменіться. Люди, люди!»
Просить так не тільки вітер
Плачуть птахи, плачуть квіти.
Україна теж ридає,
Коли хтось її кидає.
«Сини й дочки зупиніться.
Я вас прошу поверніться
Стан держави підніміте.
Ну куди ви? Діти, діти!», -
Батьківщина просить, просить.
Розпустились русі коси.
Плаче небо сльозопадом
Сліди вкрились листопадом
Замітає правду вітер.
Полетіли в вирій діти.
Полетіли… Знову тихо
Замітає снігом лихо.
На вітчизні сонце гріє,
На чужині вітер віє.
Цього всі не розуміють,
Мрію в чужині леліють.
Забувають звідки родом,
Що були колись народом,
Що на Вкраїні хтось чекає.
Мало хто назад вертає.
02.2002р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169658
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.02.2010
Сядь біля мене, поглянь в мої очі.
Ти в них побачиш зоряну ніч.
Прислухайсь до неї вона нам пророчить
Щастя кохання і тисячі свіч.
Скажи мені тихо все чого чекаю,
Усе, що сказати мені ти не смів.
Для чого? Навіщо? Чому? Я не знаю.
З тобою ніяк ми не знайдемо слів.
2000р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169654
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.02.2010
Я поведу тебе в мій світ,
В душі глибини ще не знані,
Де через сотні тисяч літ
Витатиме наш дух кохання.
Я поведу тебе у ніч
Де буде місяць, ми і зорі
Іти ми будем пліч-о-пліч
У щасті, радості і горі.
Я поведу тебе туди
Де ще ніхто не був ніколи
Ми там залишимо сліди,
Ми там знайдемо нашу долю.
Я поведу тебе в степи
Де наших мрій рожеві квіти.
Та щоб потрапити туди
Кохати треба і хотіти.
02.02.03р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169629
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.02.2010
Ти хвилею прилинь до мене
Стокрилим птахом прилети,
Листочком яблуні зеленим
Мені в долоні упади.
Ти поцілуй ласкавим вітром
Мої зажурені вуста.
Постукай у віконце квітнем,
Морозом напиши листа.
Ти місяцем світи на небі,
Зірками долю простеляй.
Душею пригортай до себе.
І ні на мить не покидай.
02.02.03.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169627
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.02.2010
На дворі ніч,
на серці смуток…
Сто тисяч свіч –
Душі закуток.
Сльоза тремтить
У вічність пада.
Лиш спогад-мить
Тобі розрада.
2003р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169596
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.02.2010
Я боролась, але здалась
У кінці-кінців
Сумувала і сміялась
На межі життів.
Я злітала, але впала
Низько до землі
Іншій я тебе віддала,
Тож люби її.
03.05.2002р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169556
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.02.2010
Поглянь на захід сонця, любий.
Послухай вітер шелестить.
Ти поцілуй мене у губи,
Замри на трішечки, на мить.
Згадай як вперше ми зустрілись
І як сказали ми люблю
У вирі долі закрутились…
Ти шепотів: «Я ще прийду».
Ти шепотів, а я літала
Десь так далеко, наче в сні.
Що буде далі я не знала,
А просто вірила тобі.
Я так боялась відпустити
І не зустріти більш тебе,
Слова боялась розгубити…
Боялась, що усе пройде.
І так хотілося заснути
На вічність у ту мить мені,
Життя колишнє все забути
Майбутнє дати лиш тобі.
Я загубилася у часі,
Не знала чи це сон чи ні.
І мчала по життєвій трасі
Чи в небі то, чи по землі.
Руками хмари я ловила,
Сягала місяця, зірок…
По течії я річки плила
Плела із мрій своїх вінок.
Глибин сягала океану,
Незвідане пізнала я,
Бо ти навчив мене коханий
Любити це сумне життя.
Ти оживив зболіле серце
Душевні рани загоїв
Очистить від образ озерце
моїх очей ти теж зумів.
…Поглянь вже сіло сонце, любий.
Крім ночі ми зовсім одні.
Ти поцілуй мене у губи
…За все я дякую тобі.
01.02.2003р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169533
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.02.2010
Спіши мені сказати, що я тобі потрібна.
Спіши мені сказати, що будем разом ми.
Ти знаєш, ця розмова – вона буде подібна
На теплий погляд літа і на красу зими.
А може… Ні не треба! Не говори нічого…
Тебе я зрозумію, ти тільки подивись
І запроси назавжди мене до серця свого,
А може, краще просто мені ти посміхнись.
Спіши мені віддати усе тепло і ласку.
Спіши подарувати всі квіти на Землі.
Ти знаєш, у ту мить повірю я у казку,
У те, що ти мій принц на білому коні.
А може… Ні не треба нічого дарувати,
Бо найдорожче ти мені подарував,
Зумів таку як є мене ти покохати
І я не знаю як у себе закохав.
Спіши мені сказати, що ти мене не кинеш.
Спіши мені сказати, що я лишень твоя.
І що зі мною, любий, у щастя ти поринеш,
Бо ми з тобою ціле, як небо і земля.
А може… Ні не треба нічого говорити
Бо твої карі очі сказали вже мені,
Що вже ніхто й ніколи не буде так любити ,
Що так ще не любили ніколи на Землі.
05.07.2005р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169532
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.02.2010
Вона стояла на краєчку прірви
Закривши очі чекала коли
Струну у скрипці вітер обірве
І тільки чула як гори гули.
Враз загриміло і блискавка впала
Упала в безну під ноги її
Гроза як нитки струни порвала,
Було їх сім, а лишилося дві.
У очі листя і гілля летіло,
Упало небо, усюди сміття.
Вона не цього від світу хотіла…
Так стало пеклом вчорашнє життя.
Так стала доля іі проти неї,
зломилась воля, зірвались думки
Все обернулось пустою брехнею,
А на годиннику вмерли стрілки…
27.05.2004р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169354
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.02.2010
Не забуду я ніколи хату смерекову,
Не оскверню лихим словом мову сопілкову.
Не цуратимусь ніколи я землиці-неньки
Не ображу ніжне й добре матері серденько.
Не дозволю я ламати гілочки калини,
Її грона – це криваві сльози Батьківщини.
Я не дам комусь топтати чорнобривці-квіти,
Бо вони також є Мами-України діти.
І пісень я мелодійних також не забуду,
Ідучи життям, їх завжди я співати буду.
І розкажу всім народам, що я – українка,
Що з козацького я роду, що його частинка.
За життя і після смерті буду прославляти
Український синьо-жовтий я наш рідний прапор.
А історію я нашу пронесу крізь роки
Не забуду дідів наших мудрі я уроки.
Пам’ятати завжди буду слово я Франкове
Шанувати рідну мову, край свій барвінковий.
11.03.2003р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169300
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.02.2010
А я так л́юблю запах сіна
Вдихати в рідній сторон́і,
Додолу впасти на коліна,
Чи полежати на траві
Й дивитися на білі хмари,
Що наче дим кудись спішать.
Десь промайне і бузьків пара,
А як вони ж бо клекотять!
Ніщо на світі не зрівняти
Із цим чудовим відчуттям.
І просто хочеться співати,
Радіти з світом і життям.
Та раптом знову спам’ятаюсь,
Що край мій рідний в далині…
Хоч, я у ньому і кохаюсь
І бачу все частіше в сні,
Та повернутися недоля
В село найкраще на Землі.
Як би ж то, Боже, Твоя воля!..
І знову біль пече в душі…
Стоять задумані тополі,
Столітні велети-дуби,
Гуляє вітер в ріднім полі,
Сумують втоптані горби.
Пече так само сонце в небі,
Так само листя шелестить.
А думка, наче, білий лебідь
У Ѓаньківці мої летить.
17.07.2003р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169298
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.02.2010
Я бачила осені очі
Вони, наче темнії ночі,
Вони, наче ріки бурхливі –
мрійливі.
Я чула, як літо шепоче
Сказати про щось воно хоче
Зеленим листочком кленовим –
без мови.
Я бачила сльози весняні
На проліску – квітці духмяній
Прозорі і срібно-рожеві –
життєві.
Я чула романси зимові
З морозом у кожному слові
З любов'ю, що нотами ллється
Сміється.
16.07.03р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169281
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.02.2010
Будь сильною, не плач ніколи.
Терпи усе. Бо все від долі.
І не зважай ти на образу,
Все пробачай усім одразу.
Нехай пече нестерпним болем,
Нехай ідеш тернистим полем,
Нехай тікає твоє щастя…
Ти не давай собі упасти.
Не дай комусь ти зрозуміти,
Що ти боїшся цього світу,
І, що тікаєш ти від нього
Йдучи щодня в нову дорогу.
Йдучи й не знаючи, що далі:
Чи поворот, чи магістралі…
А втім, нема тобі різниці,
ніщо не змусить підкоритись…
Іди. Крокуй, не озирайся,
у собі ти не сумнівайся.
Запам’ятай, життя – це коло:
Ти в центрі, а усі навколо.
2002р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169277
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.02.2010
Я хочу сп'яніти
Я хочу забути
Нічого не вміти
Нікого не чути.
Я хочу не знати
і не відчувати
Себе не любити
його не кохати.
Я хочу упасти
і більше не встати
Цей вірш іще скласти
і вже не складати.
Я хочу не жити
і не існувати
Час зупинити
і вже не чекати
Я хочу не вірити
хочу не бачити
Нікого не знати
нічого не значити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169195
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.01.2010