Tara Maa

Сторінки (2/145):  « 1 2»

Листопад (трохи знервовано)

Зривається  вітер.
І  дощ.  
І  місяць  у  прірву  між  кронами.
І  кидаються  у  першу  зустрічну  калюжу.

В  листОпаді  зАвжди  чогось
природа  гранично  знервована...
А  місто  безмежно  і  безнадійно  байдуже.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157180
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.11.2009


Катана

Морок  розійдеться  по  столі
колами  від  опустілих  склянок.
У  непроглядній  буденній  млі
пляшка  –  неначе  мала  катана
для  переможених  сподівань
в  битві  з  маневреністю  реалій.
Зброя  вже  нАголо  –  наливай:
і  захороним,  і  відспіваєм.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157048
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.11.2009


Разговор с мамой (грустно)

На  темной  коже  моей  перчатки
густеют  несколько  самых  черных  на  свете  капель.
-  От  ветра.  Честно!  Нет,  все  в  порядке!
Серьезно,  доця.
                 -  А  как  там  папа?
                                           -  Нормально.  ЗАпил.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156607
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 19.11.2009


Но зато…

Все  то,  что  ты  когда-то  видел  наяву,
мне  снилось  триста  лет  тому  назад.
Ты  улыбаешься:  "Так  много  не  живут!"
Возможно.  Но  зато  так  долго  спят!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156432
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 19.11.2009


Что же это?

Мысли  –  в  порошок,
чувства  –  в  оцепление.
День  уже  дошел
до  черты  каления  -
красной.  А  за  ней  –
пшик!  и  клубы  сумерек,
и  луны  бледней
небо  (может,  умерло?).
Кто-то  написал
на  витрине  профиль  мой:
губы  и  глаза
на  ростке  картофельном.
Бледная,  как…  Нет!
Даже  не  похожая!
Слева  на  стене
дырка  –  видно,  тоже  я.
Фонари  снуют
тонкие  пле/тени/я.
Я  уже  стою
за  чертой  каления.
Вечер  подкатил,
мраком  переполненный,
душу  окатив
грязевыми  волнами.
«Осторожно,  эй!
Двери  открываются!»
Что-то  от  моей
тени  отрывается,
падая  ничком
на  витрину  с  профилем…
Пахнет  порошком
и  сырым  картофелем.
А  глаза  -  пусты,
как  до  сотворения…
Что  же  это?  Стих?
Или  настроение?...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156192
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 17.11.2009


Неисправимые

"Оптимист  –  это  тот,  кто  надеется,  что  однажды  утром  закукарекает  яйцо  и  что  он  сможет  убить  птицу,  глядя  на  ружье."  (Чжуан-цзы)


Осень  щедрой  рукой  ссужает
золотые  монеты  людям.
Безвозмездно.  А  мы  все  ноем:
не  хватает  на  манну  с  неба.
Я  хронически  продолжаю
лихорадочно  верить  в  «Будем!»
Говорят,  это  возрастное
и  закончится  с  первым  снегом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155203
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 12.11.2009


В самом деле, зачем?…

(Джинну,  заключенному  в  «бетонной  коробке».  Хоп-хоп!  ;)  )


Новый  вечер  пряники  раздал
старым  и  голодным  ощущеньям.
-  Хорошо  тебе  со  мною?
                     -  Да!
И  бросаю  крошки  от  печенья
бледным  и  увядшим  облакам  -
неустанным  (как  и  я)  скитальцам.
И  дрожит  от  нежности  рука,
улыбаясь  кончиками  пальцев.
И  поют  на  венах-проводах
птицы  счастья,  синие  такие.
-  Знаешь,  мне  с  тобою  тоже  «да»!
-  А  зачем  тогда  ты  едешь  в  Киев?  ...
?...

                                               Крым  –  Киев,  ноябрь  2009

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155161
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 12.11.2009


не выходи

(навеянное  стихами  Блиц-СИ  и  полуночным  ветром)


Располыхавшиеся  окна  охладит
чернильный  лед  с  небесного  колодца.
Сегодня  вечер  очень  злой  –  не  выходи,
чтоб  на  клинок  луны  не  напороться.

Для  тьмы  непроницаемым  сукном
зашторь  все  стекла  и  входные  двери.
И  не  смотри  ни  в  коем  случае  в  окно!
Не  то  ослепнешь  –  ядовитой  серой

плеснет  в  лицо  тебе  властитель  ноября:
он  тоже  злой  (распространенный  вирус!)-
от  будничных  заплесневелых  передряг
иммунитет  к  опаснейшему  миру

снижается  и  в  угрожающих  владык,
что  управляют  всеми  сквозняками…
Ты  не  спеши  сейчас  наружу  выходить,
пока  там  тьма  разбрасывает  камни…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154118
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 08.11.2009


Бармен

(улыбчивому  парню  из  "44")

-  Прошу  Вас,  мадемуазель.  
                                             -  Мерси.
Смотрю  на  три  веселых  огонька:
тот,  что  в  руке,  дрожит.  «А  он  красив...»…
И  струйки  мыслей  выше  потолка,

и  взгляд  распахнут,  как  моя  тетрадь,
и  джаз  играет  будто  изнутри…
А  мне  бы  только  вечер  переждать
да  пустоту  до  фильтра  докурить…

И  плавает  в  бокале  без  вина
бычком  в  помаде  день  –  один  из  тех,
что  просто  тлеют.  И  его  длина
равна  твоей  улыбки  широте.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153882
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 06.11.2009


осінній хоррор

Попід  колесами  
     перших  тролейбусів  
           гине  ніч.
Ранок  наляканий:  
     за  перекладини  
           передплічь
міцно  тримається  
     і  колихається  
           мов  сльоза.
Шляхом  зарошеним
     сунуть  стриножені  
           небеса…
Вітер,  укушений
     ранньою  стужею,
           спаленів:
поре  стилетами  
     поспіхом  зметані  
           межі  днів,
клаптями  жовтими
     клеїть  підошви  він
           всім  підряд.
Серце  –  у  карцері.
     Чути  як  панцирем  
           листопад  
голосно  гримає,  
     ходить  під  стінами  –  
           стереже.
Скоро,  подейкують,  
     прийде  з  виделкою  
           і  ножем  
геній  безвиході  
     із  нерозвіданих  
           диких  місць:  
вийме  зі  схованки  
     душу  пожовану  
           і  доїсть…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153716
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.11.2009


тссс...

Ліхтар  під  будинком  мабуть  занедужав,
заражений  прілими  жовтими  стінами.
Так  тихо,  що  чути,  як  мерзнуть  калюжі,
укриті  тонкими  подертими  тінями.

Чадіє  сира  нероздмухана  осінь.
Запалені  вікна  повіки  заплющують...
І  я  осідаю  на  дно  безголосся
в’язкою  і  слабосолодкою  гущею.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153693
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.11.2009


Ієрогліф

Цей  день  постарів
       і  поморщився  нібито  плесо
             від  холодних  і  грубих  пальців  осіннього  вітру.
Китайські  майстри
       паперовий  поділ  піднебесся
             силуетами  снів  і  забутих  надій  розпишуть.

День  досі  живий,
       та  узори  вже  майже  засохли
               і  вечір  їх  сонячним    попелом  щедро  присипле.
А  я  -  мов  новий
       і  не  вивчений  ще  ієрогліф
               на  тлі  невимовно  порожньої    білої  тиші.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153350
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.11.2009


Звонок

Черный  дождь,  очень  крепкий,  со  льдом      
                                 заливает  глаза  синим  окнам.
Замерцает  упавшей  звездой
                                 телефон.  "Захотелось  услышать."
Я  молчу.  И  дышу.  Ни  о  чем.
                                 Ты  ж  устраиваешься  удобней
между  ухом  и  правым  плечом.
                                 Свесив  ноги,  как  небо  на  крыше
принимаешься    ими  болтать:
                                 о  проигранных  в  карты  подружках,
о  рыбалке,  о  мокрых  кустах,
                                 о  каких-то  колбасных  обрезках...
Я  молчу.  И  дышу  (или  нет?),
                                 но  не  так,  как  всегда.  Равнодушно?
Я  не  знаю.  А  в  синем  окне  -
                                 черный  дождь.  Слишком  крепкий  и  резкий.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152859
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 31.10.2009


бунт

Тріснуло  дзеркало.  Дивно.  Надвоє.
Просто  в  долонях.
І  щоби  це  значило?
Ранок  сьогодні  ведуть  під  конвоєм:
в  сіро-червоних
очах  –  передбачення
нового  бунту  і  втечі  від  світу.
Став  ритуальним
обряд  самознищення,
бо  все  одно  заховатися  ніде:
і  в  задзеркалля
пройдуть  через  тріщини
стражі  небесного  світопорядку.
Виведуть  в  люди.
Світанок  приречений…
Я  збережу  це  люстерко  на  згадку  –
символом  бунту
і  спроб  самоствердження.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152758
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.10.2009


блюзово

Застиглою  дермою  ляже  на  листя
і  трепетом  листу  на  шкіру
цей  блюз  вечоровий.  Думки  –  як  намисто:
я  жодній  перлині  не  вірю.

Безтямно  качаю  долонею  строфи;
завмерли,  чекаючи,  лузи...
Та  будь-які  фрази  –  немов  катастрофи
на  березі  чорного  блюзу…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152566
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.10.2009


умиротворення

Бухикаю  хронічними  розлуками
і  кутаюсь  в  тепло  вина  з  корицею.
Я  не  відкрию  тОму,  хто  постукає,
а  мовчки  увійшовшому  сміливцеві
запропоную  чаю  із  оладками
і  всього,  що  знайдеться  тут  хорошого.
Нехай  заходить  з  власними  порядками  –
мені  уже  нічого  не  загрожує.
Бо  віднедавна  в  цій  холодній  келії
і  віра,  і  надія  заборонені…
Зате  духмяно  стелиться  під  стелею
з  коричних  трубок  дух  умиротворення.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152530
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.10.2009


коан

Я  всміхаюся  Вам
мов  послушнику  дзенської  школи,
якого  безжальний  сенсей  несподівано  стукнув.

Найскладніший  коан  –
трохи  нижче  вузького  подолу
моєї  ну  зовсім  маленької  чорної  сукні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152397
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.10.2009


не мені

«Без  вершків  і  без  цукру.»
Ти  вустами  повільно  знімав
чорну  піну  мов  сукню
із  прозорих  плечей  філіжанки.

«Неймовірно!»  Даремно,
все  одно  найдухмяніша  з  кав  –
у  розплющених  зернах,
які  сам  ти  заварюєш  зранку

у  горнятах  очних
Не  мені.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152385
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.10.2009


прямо в серце

Ніч  зірвалася  і  впала
в  серце.  Зверху  тільки  брижі.
Під  дірчатим  одіялом
ревматично  стогне  тиша

мов  старий  забутий  флюгер  -
всі  вітри  втікли  до  моря.
Те,  що  я  вбиваю  вдруге,
метастазами  повторів

вже  ворушиться  у  грудях.
почуття  міняють  шкіру.
Після  літніх  інтерлюдій
сцена  вибухне  Шекспіром.

Так  виснажує  усе  це.
Я  вкриваюсь  сизим  мохом.
Ніч  упала  прямо  в  серце.
і  ржавіє  там  потроху.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152053
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.10.2009


На прощу

Вересень  безжально  постинав
голови  невистиглих  побачень.
Шелестять  опалі  імена,
висушені  подихом  гарячим.

І  втікає  літо  крізь  тонкі
вузлуваті  пальці  древніх  вулиць.
І  зів’ялі  сонця  пелюстки  
в  хризантемні  бублики  згорнулись.

І  тополям  за  моїм  вікном
хтось  щоранку  голови  полоще,
загортає  жовтим  рушником.
Я  ж  іду  до  осені  на  прощу

відмолити  непокірні  сни,
відспівати  невпокійну  тугу…
Сіє  дощ,  як  зЕрнята  рясний.
Гарний  знак.  Не  пІду,  значить,  вдруге.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151337
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.10.2009


общественная стопка

Я  вечерком  присяду  под  оградой
холодного  бетонного  бессилья,
наполню  тем,  что  было  виноградом,
то,  что  могло  быть  рогом  изобилья.

Немой  укор  глухой  закрою  пробкой  –
простите,  мне  сегодня  не  до  мимов.
Моя  душа  –  общественная  стопка,
спирт-обработка  ей  необходима!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=148236
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 04.10.2009


уходя...

Мы  ютились  с  тобой  в  тесноватой  и  темной  квартирке
под  тяжелой  пятой  небоскреба  моей  души:
отсыревшые  мысли  и  стены,    оконные  дырки  –
для  удушливых  выхлопов  времени  и  машин.

Я  пыталась  тебе  объяснить  на  примерах  и  пальцах:
в  этом  доме  так  много  уютных  и  теплых  мест….
Ты  боялся.  Высот,  до  которых  во  мне  мог  подняться,
и  соседей,  и  лестниц,  и  даже  выйти  в  подъезд...

А  когда  мне  хотелось  освежить  себя  чем-то  новым:
годом,  городом,  запахом,  просто  шторы  сорвать…,
ты  мне  делал  коктейли  из  боли  и  собственной  крови
и  выбрасывал  в  окна  снимки,  сказки  и  нашу  кровать…

Дребезжит  саркастично,  катаясь  по  полу  от  смеха
уцелевшее  «блюдце  с  каемочкой»  –  медный  таз.
А  за  ним  по  квартире  вприпрыжку  носится  эхо,
собирая  в  него  оставшееся  после  нас:

чаши,  полные  трещин  и  тюбиков  старого  клея,
горсти  пыли,  окурков,  стихов,  китайских  монет…
Я  стою  на  пороге,  от  решительности  бледнея
и  холодной  рукой  выключаю  тебя
                                                 и  свет.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=144643
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 07.09.2009


…лишь душа оденется…

Вытираю  остатки  вечера
едкой  щелочью  жидких  фраз.
Изумленно  и  недоверчиво
стены  вслушиваются  в  нас  –

мы  умолкли.  Мы  обеззвучены.
У  моих  онемевших  ног
дождевыми  расплылся  тучами
опрокинутый  потолок.

Пережеванными  вопросами
сердце  давится  и  молчит.
Нам  пора:  мне  –  дорогой  осени,
а  тебе  –  отдавать  ключи

от  мечты,  что  застыла  пленницей
в  черной  рамке  входной  двери.
Мы  уйдем  лишь  душа  оденется,
но,  пожалуйста,  не  смотри…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=144442
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 05.09.2009


Любовница. Нежное

Как  решетчатые  окошки,
разогнув  поистертые  «нет»,
раскрываешь  мои  ладошки,
подставляя  под  теплый  рассвет.

Носик,  сморщившись  как  простынка
неспокойною  нежностью  встреч,
сонно  ищет  себе  ложбинку
у  подножья  раскидистых  плеч.

Ночь  сворачивается  в  кокон
вызревать  в  подресничной  тьме.
Поцелуями  в  каждый  локон
заплетаешь  мне  утренний  смех

лентой  солнечной.  И  за  ушком
подождет  он  пока  я  очнусь,
тешась  новой  твоей  игрушкой  –
ванькой-встанькою  «я  остаюсь».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=143071
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 27.08.2009


Літо видихнуло мене

Із  очей  витікає  сон,
Просолілий  від  видів  моря.
Губи  сочаться  в  унісон,
Світанковим  багрянцем  хворі.

Серпнем,  виточеним  як  біль,
Час  витесує  незворушно
Ясні  дні  баранцями  хвиль
Й  ночі  зарубками  на  мушлях.

На  пісочне  своє  кашне,
Сонцем  випалене  й  облізле,
Літо  видихнуло  мене  –
Теплу,  вогку  і  вуглекислу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142888
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.08.2009


ты просто крепче меня держи...

Чтоб  острым  криком  не  раскрошить
неизмеримость  на  пыль  мгновений,
ты  просто  крепче  меня  держи,
раздвинув  болью  тиски  сомнений.

Я  стрелки  страха  переведу
на  параллели  любовных  вожжей.
Ты  не  боишься,  что  я  уйду  -
мы  ведь  с  тобою  на  внедорожье...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142732
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 25.08.2009


Я -твій невмолимий гріх...

Куди  ти  мене  сховав?
Для  дна  тут  занадто  глибоко.
Ковтаю  твої  слова  -
накраяні  скупо  скибики.

Хапаю  руками  вдих  -
між  пальцями  попіл  сіється.
Під  серцем  десь  крик  затих  -
чекає  коли  відкриється.

А  час  весь  в  дірках  –  тече.
На  вичовганім  утомою
порозі  твоїх  очей
зіщулюсь.  А  ти  соломою

зі  збочених  з  глузду  стріх
мій  подих  змокрілий  вкутуєш.
Я  -  твій  невмолимий  гріх,
який  себе  сам  спокутує.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141297
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.08.2009


лето в луже сидит...

Балансируя,  дождик  прошел
по  краю  душного  дня.
Разползается  вечер  как  шов,
наложеный  на  меня
и  мои  закрывающий  сны.
А  лето  в  луже  сидит
и  в  клубок  пересохшей  луны
вплетает  мокрую  нить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140745
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 09.08.2009


Любовница

Завязывает  утро  вчерашнюю  кромешность,
лучами  кромку  ночи  стянувши  неумело.
А  из  дрожащих  пальцев  выскальзывает  нежность
и  бусинами  бликов  рассыплется  по  телу.

Серебряные  капли  губами  собираешь,
И  будто  бы  в  оценке  боишься  ошибиться  -
рассматриваешь,  гладишь  любовно,    согреваешь  ...
Возьми  вот,  если  хочешь,  серебряников  тридцать.

Хотя  возьми  еще  две  серебряных  монетки.
Когда  наступит  время,  что  собственное  имя
во  взгляде  захлебнется,  послезакатной  едкой
усталостью  налитом  -  глаза  накроешь  ими.

Бери  же,  не  стесняйся.  И  у  жены  ведь  тоже
ты  брал  их,  но  в  трактирах  уже  успел  растратить.
Но  с  утренних  сокровищ,  что  ты  собрал  на  коже
ей  долг  верни  хотя-бы.  Если,  конечно,  хватит.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140325
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 06.08.2009


Мне до боли там хорошо

Расплетение  наших  строк
отправным  узелком  обозначив,
тьма  смотает  меня  в  клубок,
и  в  корзине  с  вязанием  спрячет.
Чтобы  ты  меня  не  нашел
и  петлей  не  окинул  огромной.
Мне  до  боли  там  хорошо
и  до  жизни  умиротворенно.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140186
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 05.08.2009


Грустновато только...

Сохнут  на  балконе
августа  рубашки.
Долькою  лимонной
месяц  в  чайной  чашке  -
кислый  как    улыбки
на  перроне  лета,
где  с  надеждой  зыбкой
смотрят  на  билеты:
вдруг  ошиблись  датой
и  не  нужно  ехать…
Время  же  возвраты
превращает  в  эхо,
подавая  с  чаем
и  лимона  долькой...
Нет,  я  не  скучаю.
Грустновато  только.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=139757
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 02.08.2009


струнно

Мне  эта  ночь  серебряной  струной
Разрежет  грудь
Чтоб  постелить  там  нежный  голос  твой
И  в  нем  уснуть,

Укутавшись  в  дыханья  кашемир.
Поспит  пускай.
Ей  подоткни  лавандовый  эфир
И  не  мешай.

Блестят,  как  струны,  волосы  –  начни
Перебирать.
Серебряной  луной  в  груди  звенит  
Твоя  игра.

Глаза,  как  сера,  вспышками  зарниц
Подожжены.
Под  тихий  треск  обугленных  ресниц
Пятак  луны

В  огне  весь  раскалиться  добела.
Бросай  его
В  колодец,  где  студенистая    мгла
Небесных  вод.

И  разойдутся  по  небу  круги,
Как  мы  с  утра.
Чтоб  замыкать  на  струнах  две  руки
По  вечерам.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=139370
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 30.07.2009


***

Як  трісок  в’язанку
Колишніх  коханок
Своїх
Кидаєш  мені  між  ніг.
І  на  вогні  відкритім
Будем  палити  відьом.

Тріщить  сухостоєм
Часів  мезозою
Жага  –
Можливо  ти  їх  кохав.
Зараз  же  ватра  лиже
Їх  язиком  твоїм  же.

Закочені  очі,
Замучені  корчем
Вуста.
Вогонь  до  мозку  дістав.
Та  іскор  стовпом  червоним
Розбито  пожежні  дзвони.

Запечені  шрами,
І  стануть  ашрамом
Місця,
Якими  йшов  до  кінця.
На  свіжому  попелищі
Не  виростуть  відьми  більше.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=139158
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.07.2009


постіль з річкового шовку

Із  річкової  срібної  гладі
світанкові  серпанкові  ниті
невидимі  снують  шовкопряди,
у  пелюстках  вишневого  літа
заховавшись  немов  у  бліндажі.
Біле  срібло  струмує  зі  сховку.
Я  попрошу  у  них  трохи  пряжі  -
нам  на  постіль  з  річкового  шовку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135668
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.06.2009


Небо кинуло тінь

Небо  кинуло  тінь
на  розтоплене  масло  міста.
Те  уже  не  тече,
лиш  парує  і  маже  тіло.
На  землі  темну  синь
розкатали  листковим  тістом
(на  опарі  ночей
її  літеплом  замісили).

Небо  кинуло  тінь,
продірявлену  ліхтарями,
на  намиста  доріг,
на  вогнем  розпашілі  вікна.
У  завареній  інь
ян,  розсипаний  під  мостами,
розчинитись  на  встиг
і  тремтить  рафінадним  світлом.

Небо  кинуло  тінь.
Та  полудою  впала  на  очі.
На  підмостки  доби
опустилась  важка  завіса.
Небо  шати  видінь
на  зіркове  шматує  клоччя
і  кидає  юрбі,
щоб  не  рвалася  за  куліси.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135454
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.06.2009


Я чайні шлю тобі листи

Я  чайні  шлю  тобі  листи
аби  зрання
ти  заварив  їх  у  пустім
горнятку  дня.

Світанком  сни  перелились
через  вікно.
Дивлюсь,  як  в  чашці  кораблі
Ідуть  на  дно.

Тобі  ж  терпкий  листовий  чай
не  до  снаги.
Ти  злизуєш  з  мого  плеча
свої  гріхи.

Ти  злизуєш  з  моїх  грудей
осілий  вдих.
Дивлюсь,  як  неухильно  йде
на  дно  твій  бриг.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135217
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.06.2009


Є такі міста...

Є  такі  міста:
Руки  лиш  підстав  -
Для  пегасів  насиплють  проса.

У  таких  містах  
не  живуть  до  ста  -
там  до  ста  не  рахують  зовсім.

Не  плетуть  рядків
лаврові  вінки.
Там  поезія  трусить  сажу.

Не  живуть  в  кіно  -
Вимите  вікно
ліпші  сцени  щораз  покаже.

Там  нема  ключів,
навіть  скрипачі
свою  музику  не  замикають.

У  міста  такі
стежки  завузькі:
огрубілих  душ  не  вміщають.
                                                             03.09

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135071
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.06.2009


...в дорозі сонцю дощ не піде

Червона  повна  сонця  фара
Майнула  в  світ  за  поворотом.
Пускає  небо  кільця-хмари
Услід  йому  беззубим  ротом.

Засмагле  лисе  тім’я  чеше  -
Знічев’я,  рук  подіти  ніде.
Якщо  синоптики  не  брешуть,
В  дорозі  сонцю  дощ  не  піде.
05.09

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134931
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.06.2009


Тліють очі вугільним димом...

Тліють  очі  вугільним  димом.
Щоб  не  вчадіти  відвертаюсь.
Ти  у  димі  тім  невидимий,
Я  ж  рельєфніше  виділяюсь.

Затухають  факели-зови,
Затихають  подихи-рими.
Я  на  тебе  наштовхуюсь  знову,
Та  приймаю  за    згусток  диму.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134902
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.06.2009


... дрімає душа на вовні

Згорнувшись  у  бублик  здобний
Із  маком  дрібних  оказій,
Дрімає  душа  на  вовні
Кошлатих  нічних  фантазій.

Їй  сняться  пологі  схили,
Де  бродять  видінь  отари.
Овечок  вже  подоїли
І  місячну  бринзу  варять.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134825
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.06.2009


Ти не дзвониш

А  ти  не  дзвониш.
І  я  не  дзвоню.
І  взагалі…
Мене  як  врониш  –
Я  не  потону,
Ти  ж  на  мілі.

Мене  як  скинеш,
Зіб’ю  у  піну
Твої  грунти.
Мої  фестони  –
Твої  кордони,
А  не  мости.

Так  і  не  дзвониш.
У  телефоні
Гудуть  джмелі.
І  серце  в  цвілі,
І  тіло  біле,
І  взагалі…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134068
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.06.2009


пологи

............................
Небо  черево  обважніле
опустило  в  холодне  місто.
Від  натуги  аж  посіріле,
небо  дихає  із  присвистом.

Зимний  піт  струменить  і  долі
з  подушок  розмокрілих  крапле.
Небо  гострим  кинжалом  болю
продірявило  простирадла.

Небо  навіть  уже  не  хниче.
Лише  шмаркає  у  віконця.
Нетерпінням  пашить  обличчя.
Розродитися  має.  Сонцем.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133942
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.06.2009


гримить твій пульс

……………………………
В  тіло  вдарили  пальці-блискавки,
Розколовся  остов  навпіл.
Серце  випало  із  колиски  і  
Ухопилося  за  поділ

Запилілої  ризи  розуму.
Так  налякане,  що  жарким
Сходить  потом.  А  попід  грозами
Ходять  потемки  дрижаки.

Вітер  твій  зі  старту  зривається,
Мій  же  подих  забув  свій  курс,
Зупинився  і  дослухається
Як  у  небі  гримить  твій  пульс.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133913
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.06.2009


Без запаху

Ти  й  раніше  не  пахнув  нічим?
Якось  не  помічала  досі.
Я  принюхуюсь,  помовчи  -
ні,  не  пахнеш.  
Не  пахнеш  зовсім.
Ані  плямами  бастардо,
які  з  килима  ти  не  витер.
Ані  кодексом  бусідо,
що  зігнив  в  домовинах  літер.
Ані  рибою,  що  в  четвер
на  вечерю  нам  готувала
ані  крихтами  тих  вечерь,
для  яких  тарілок  замало  -
їх  ховав  на  звороті  губ
(до  яких  з  колін  дотягавсь  ти).
Навіть  септики  для  заруб
не  лишили  слідів  смолястих.
Ні  віршами,  що  ти  скосив,
не  чекаючи  на  отаву.
ні  полями  моїх  листів,
де  між  галками  бродять  гави.
Ти  не  пахнеш  нашим  дощем,
Навіть  піт  твій  ніким  не  пахне.
Та  під  кожним  моїм  кущем
Твоїм  духом  тілесним  тягне.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133079
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.06.2009


Не пам’ятаю як народилась...

Не  пам’ятаю  як  народилась  -
коли  і  де,
В  чиїх  йорданах  мене  омили.
Бо  навіть  те
Не  пам’ятаю  як  помирала  -
ні  де,  ні  з  ким,  -
як  мої  вени  перев’язали
вузлом  морським
разом  зі  струнами  арф  Еола,
як  кров  текла
гірським  потоком    по  ребрах  фолу,
як  розлилась
по  тілу  тиша,  як  вечір  вийшов
із  берегів.
У  люльці  миру  мене  колишуть
твоїх  вітрів
м'які  мотиви.  На  арфі  грає
ніч  в  консонанс.
Як  народилась  –  не  пам’ятаю.
Мабуть,  від  нас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133078
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.06.2009