| Сторінки (2/185): | « | 1 2 | » |
У млі фільму
1
Аве! Львів лева!
До ран вам, яничаре,
Бермуди та Канари!
Так самогон в Миколи -
лихо. Париж, а сапсан літав.
О дуб хитав оман туман.
Досить! А шило кололо
од тилу туге. Мономах,
ти на крамолу карооко?
Сивіла повага в законі.
В турботи - багач відкоша.
Мораль, а жити чому перечуть?
Є у суді! Би читав, Юро?
Голим є нині яр, кумо.
До ран залив ази ребром,
а тато Карло - день неділі,
Та ніц – Буратіно,
бемоль дибом, дуб.
Анно, да - ми пили – будила
вудила Мальвіни. Cкоро
соми борзі, мечохвости
ксиви жором угонять силу
ксі-лупи. Cойки лепечуть
і боком, і вальсом -і бюлетень
літун на вибори, чарівно…
Не дуло подуло ж, не дощі
нам даруй, почваро,
січень- самовидець
не вірту-тризубець,
не шорох моно-шпень.
2
Щоденне горе-ореолу,
бо герой не схиляв - лого
клав і голови, ви тому
над ямами, чота… Ліпше
жакан…Ютуб, амвон зич!
Ти, воле небес, маскарад
«нала», бандур бандура!
Малевича куб за бугром.
У голосі ноти рабиня-тать…
Це нік її, де гартує
туман – гільйотен.
У кита - мех. суть вам,
але німа сварка-галас-репетень,
груба литка до ладу.
Ви чому? До рана
гул смерті, зал, кіот,
Сином Божим… А Лис
аки Лев-тупак! І даль
вила до пуза
в кукурудзі…
О Бенвенуто!
Заява дар-духа, лохи,
не лютому санжарилось,
а нащо? Гори прометеїв
вогонь шинами, тумань
аптеками, не жалій інше- речі.
3
Мартові коти - рок на даху.
з АКа замах дів на «молот – серп»…
Сум очима,
курви вад. Загнав Іван голуба.
Вік аду…Мівіну глухим.
Інвалід і кат лукаво…
Мир і в едемі не свобода,
морг морозим, а дров - зима…
Гомере, помер амвон зимі…
Сивіли… Простір – в Європу
напрямок. Сука, закусь нам,
рега, баб кинь. Черево – король,
режисер Профі-сор, влади мана.
Згубили живі сили,
«біло-голубого» чуму - зоріти
нам що діть? Іван, умочи лапи.
Ви варті маку.
Лоху Сахара чому? Мело
під ваву - чурки, вино,
колиби рви. Довше карамболь
в наперед новім. У ваксу путь,
ах в гречку ринув, а клітка
імама дарована, ним сажу
нуртує щодень в далечіні не до літа волога,
і було гірко в минулі дні - усі
лунить Рак. І вин гомін, ладану,
висушить у воду, чумаків
даль галіму. Шальки назад.
Угорі зорі. Голосно співала
Ксеня…
Собі вігвам, Олену кохав,
а врунь на вила ж,
але масі в лугу пугу-пугу
мочі ого мало…
Відром опівдні Баку
гречку ледь носив.
Мова «бе» німого,
жор - піська тілу,
бабодур Тані спокуса –
зна красу березень!
4
Андроід, тіло землі - твердь!
Ні в здобич древ - тіл мезоліт…
Надалі лежу - жара та жага.
Були тільки в зоні модні бараки.
Бінго, гаде, праця лиса в норах
лобом, а нич, бо здужати бісів,
а звати чуму- «вологду»
і дустом осипані сади давні,
в вишневі предвічні вадливо
крадучись, а з «утра» каже:
«довік, а муч в лісах».
А перечить не в курнику -
лис Микита круть чи ні?
Аваков акула сам або лис?
Ач і катавасія!
…І та глава про пільгу ґвалт –
я диктофон носила.
Квітень на вождів…
А бабі цікавить смачна
помаранча. Жрець Перуна
економить на салі.
«Діна гоп, гоп!»,
а свиті всесвіту,
пану небагато
хіп-хопу мочать.
5
Сала во хліб - і мило.
Кулемет «оса» - клік,
«лібе» диван у дірах,
а заніміла, москаль, дуга?
Отако, я – бич, коза-кобіта,
соло-пир без обмана,
так я і турків… Ігнор,
абрек, а хай – ша!
Викинь ТОЗ. Ремікс я волі!
Ні, макака -бал сонно
тоном грому світим…
Ян в опалі, не ладі. Удови
лили норов бажань і розлука –
розум. Матір тиха, тінь руда.
Матір…Думи нові…
Тут от хату зігріту, халеп
шукали. Чоло, тю, лоба рабі…
Лов одержима - зупинимо,
калина-малина, морду
мала калабаня - каченя…
Легар, думай – не велено
блаженно мордні лапати
чирка – заново б,
у вистави звук –
я чудован, о травень!
6
…І, турки, вогню, варти жемчуг -
Русі жалоба…І що рудники
вугільні віками - біноми нульові,
ланци «ваті» лущив,
а мир там радикал -
ад Рувиму…О день!
Мане луни молив, а вир
колише щиро шибі
не тип дів, еталон рожам.
Оводе! Мук, народ і леза…
Гніт у свічі - не щире, не вір…
О був я не крутим (архіви?) -
сіроманець, а кит…О регі,
Фантомас або Пежо – мудро,
Каріби вогню. Я і Варадеро тіл…
Є волос, не голос,
та чому колос альбінос?
А табу закипіло, маревом
узор: я і «сер» педагог
на вогні – тату «тризубець»
кине равіолі, трок і попону -
руки небу кинемо.
Софа - поле мінне.
Червень…
7
Вино вздрів, опалим листям
аперитив, винограду літра.
Махно мав рота в келиху,
мат і тут, і оковита да готова.
Вжик - і портрет, і в торбу…
Торкнулась помаду разок,
пацани, жур дамо?
Двічі на лапах у траву
ув’ялу манила, далі не бажано…
«Видібуток» вина - брудна
політика. Ти котив униз,
не біг оловом і лапа зримо
тікати хотіла. Газ виріс.
Руками човника вели
по жоден бережок.
Не шилом шила -
золоченим вишивала.
Травку у тин раком.
Дубові - жолуді.
Жінок дур пугав-в’яз,
в село возив мазута гаву.
І нам утіха вартує -
«маха гола» би.
Гарби лунь лихого, чужа
Ксеня…
Я і в Талліні в’юн.
Липень мінімум року цілі,
день ощіпок, овалу цуг –
кинь вікам визов,
кинь вітраж, кинь дартс. …
Це дна лезо відати –
вона латину, трофей Канзасу сіє…
Кинь лоха раб…
Кинь дим алах в атомі
у рими холодні, самовидець!
8
Я лагідна пані, а винагорода – раж.
Ірпінь двічі волочить оброк селом.
Дів - клуб, манило кіно. Вінчувати
підем - і храм. А нас не вальс,
ноти раб манив там, а в руках - у вись,
Музо, Рига вдів… Хомі сніг і мох.
Хам-орох. Вечір. Авар
Авакян Лугань накрав,
а «вибор» - Полтава!
Пахан, далі луг і туман осені.
Тропар… Ясь Визак, скажи
хто Брут? Дівчам русі коси
липень торкав із весен,
лева ружі, ваба зваби
дзвеніла в окіллі…
Серпень і веселково світло
біля Оранти, рова фіалок…
Шар-бодрячок - се репер,
тепер оголосив горох
королем зоряних аномалій.
На набережній Овруча
крокували пердяші,
ментолом і ні моментом не чути.
Дер Кива, жре демон пахощі.
Набздів оркестр - опс!
9
Едіп боров… Хліб ти мав
од учителя і льодоводу чинив прес,
а Лука рояль «Овен» береже…
Никли Савур, явір, озеро…
Іллі – рало, воді – човник…
Сибарит я? І діти мощами
замолились, дуба закинь,
віра – чудо!
Оксамитна бутель, пісок…
Відібрав – хилитав. Омела
шрамувала на дереві.
На муть молодило курду
муки тіла, наук, народ, шедеври…
Примаро, чумак – натура,
«Кадилаки»- сила, би дим-ад –
і Дзю, і Сава - таких ударах…
Олег і меча не ніс, арку і будував,
і псіхом-катом рівень тримав…
Ель у неділю нам, бо пити
бажано вільно… Не те любив –
осінні муз-ораторії. Умити б
Юлі нашу кров - вили в курсі:
леді Ю, "лові" – любимо.
Видох мас…Кіре, неволю хні,
тупир ти, віл. Крам шалав
у виду виділа. Москалюка,
кинь салки-тяп – не віражу мого,
не чуваки – жир! Лубман, Москво!
Шанс даймо, покровом і не мела,
а не лого.
Юнак і гол, а чо ніжно:
«Барселона» -еко!
Ша! - низ леза меч.
Етикет – парадиз,
опіки дюн замулив
на морозі вересень.
10
…І лив художник, і на мольберті
веселі ноти. Чи весна реве-ридає?
А рута і верба масками (тук!)
закутані обмаль? Дебіле,
карантин!!! А гумор?
Дні – лапсердак, а драбина – гиц…
Норов кінча батьківщину вина,
приказ – укр-історія,
її «демократ» вів далі
Лідере! Пішов ти в ад ваш!
Іване!!! Марія!!!
Літ сорок, планет сорок…
Ушу див і шувар дзвени,
луни політ у світу сон.
Віра чи краса Кракова
чи Лева міста, хіба би
чужу мичку в зануди…
Годі Хоми-мажора
на водогоні, на іподромі.
Але Варшава!?
Онво паволока, жовтень…
Осінь одно лупить йоту,
куб замок натер по таку
жилаву риску білу, гижа
не тре волок, це на грамину
(кирку) золота.
11
Черепу свято хотіло село,
коли нам Великодень путь санітару
уськав у карантині, мазки боргував
живому чаду, а забагато часу
вірив у сили пут, а залишмо ропу -
реверанс, Європа на борг
бере жінками та врунами:
лялі – браво, тонкі – віват,
кобилки – взад. Йога не «Кама»,
ґвалт, аби-де морд набили,
чоловіче. Долом Інд і луни мокрі,
голубі, а голова – тіло, день і ніч.
…Елад вино, гуртів і «соло» гумор.
Бери рогачі, бабо!
…І мотав, либонь рочки біжать,
а ворок у ситі дирок і світ сьогодні.
Та чому дамі шану? Індо-логічно
грому гул, а тема «дама»,
а тебе сама направила.
По виправі лоб… У четвер бодай
виші рив або допомога
і нило в одне: бульдонеж Оксани –
дарила мир, тигро- бікіні
геліотріпом. Арарат, віра –
пес, листопад…
12
Вир, казко, мазані ви дьогтем.
Хата не побілована, віро – годі!
Не добра, коли нема дарів.
Наплодили, бори, ви кур,
ви - кобили лідер…Добивались…
Жаль, ідуть нагі гнати тему,
кажучи тихо перед Іларіоном,
іконою «У радощі» Ван Гога:
«Мед»!
В Абдала Каші – каші маса,
чаші анаші, капучіно катам -
і не послав в тартар б акинів?
Капар-диван у дірах ран,
а хто лізе на бар? Мало діві -
спирт нам.
М’яса ракам украду,
чакри ці макри нащо? –
горимо від рубля.
Оранта див, а від неба голубінь
учить- ви Сорбонні форте
«ре мінор» тепле. Ти чувак
Алабами, рот ощир, ведеш «кар»
і Рамону гібониш, юнок віз – дно.
Скнира – мавка.
Номо миль-мить зім’яли.
Ти дуб і мат Майстру,
Маргарита -шану,
чари, примаро, грудень!
О колом ікона. Риб абісаль,
а нам жаль ока щодень.
Акт, а генерал: «ам» от хотілося,
арапу - давав зал і хасиду
криваві кільця Сімха. Червлена
шалаво! Свіжу уху запахами лип?
Три психи. Лекала гальба
кришталево. Паливо – літо лоба.
Наша кульбаба жаху портач.
Відзнак? Обреше – ми там,
не пошук жереба: навар_товар_бариш…
О бедлам, бо радощі тузам,
іксів – результат.
=========================
Тать, лузер, віскі – мазут.
І що дар - обмаль дебошира.
Браво, трава на бережку, Шопен…
Матимеш Ербокан з дівчат ропух,
а жаба б Лукаша на болоті ловила,
повела – т-ширк. А благала келихи,
спирт пили. «Маха» пазуху
ужів совала. «Шанель» в речах.
Місяць ліків, а вир кудись Ахіла звав.
Ад - у парасолі то хто?
Мала ренегатка, не дощ,
а колаж – мана.
Ласі баби: ранок і молоко!
12
Не дур гора – мир-пир,
ач, у нашатир,
а граму РТ сям там і будити лям
із тим лимоном.
Аквамарин ксьондзів, конюшино.
Бігун омар і рак - шедеври.
«Що то - рима?» балакав
учитель Петро. Німе ретро - фінн,
обросив ти чуні. Було:
Габен, діва видатна, рояль, бур,
діво Мирогоща, ниркам і циркач - удар,
кума – карасям.
Мантри псів ідолам, раба не ЗІЛ.
От хан архар: «Іду на ви!».
…Драпак віника брат.
Рать в вал сопе німа.
Та коні - чупак ,= і шана – ішач,
а сам ішак і шакал, а дбав демагог.
Навіщо дарую Оно
кімоно?
Іра - лідер епохи, ти чужа.
Куме, титан, гігант.
Уділ аж сила, ви «бодре» ділили.
Боки в руки, виробили, доль пан,
вір, Адаме… Нило карб…
О день і догорів, а на волі
бо – пенат. Ахмет годив
і на замок закрив.
11
ДАП от сил сепарів – тарарам_ опір –
то і легіні- кіборги тримали ради нас,
кожен од Лубен до Волині,
а гомо-подоба вирішив: "Я добре втечу"…
Болівар – пиво! Пали вар, Панама.
Себе – тамада, а метал - у гумор,
гончі голодні. У нашім аду мочать,
індо-гості всі. Кориді - Тису,
корова та ж і бик. Чорнобиль
в атомі обабіч, а гори ребром
у голосі вітру. Гони в далечіні
не до літа волога і було гірко…
Минулі дні молодечі волочили б
Андромеди «батл», а в гамак
на гой-да звикли б:
октаві – вікно-товар.
Біля лиману рвати мак –
ні, жереб – гроб,
а «напор» - весна реве рупором,
шила затупились у вирі.
Вусач, ота габа за удачу
мови жваву гробик замінить
на раку. Ваксу у рать і наступ,
не доки лев… Манило колесо-літо.
Хотя всупереч.
10
А то лозу крикуни - «марганець-
коловертень», а «жигулі»
буксирували «жука».
То пре танком азбуку
той тип у Лондоні,
сонет –вожак, олова повно.
А ваш Равель? А? І мордо-піаніно,
годована рожа мимохідь…
Огиду на звук -чи мужу,
чи бабі хат сім, а величаво
каркас арки, чарівно,
суть і в суті полину
лине в здраву Шіви душу.
Коростень Альп, коростіль…
Я і рамена вішав. Давить воші
переділ і лад. Вівтар комедії,
я і рот Сірку закирпанив.
Унищ вік "табачнік"-ворон.
Цигани – бардак, адрес паліндрому
ганить на Ракель і бедлам,
бо і на ту казку ти мак сам.
Абревіатура є, ади реверанс
Єви чи то ні? Лесеві тре б ломані.
Кинь ж оду хвилі.
9
Несе ревізор оманливу мазню –
дикі пози, дар аптеки.
Тече маз ельзи - наш океан…
Олесь раб – он жіноча логіка,
ню оголена… Але мені мов
окропом яд, сна шовк,
сомнамбул-рижик, а в ученого мужа
рівень п’ятикласника. Куй лак, сомалі,
диву дивувала. Шмарклі витри,
путін *** венерік!
…Сам ходив: о ми б Юлі волю
і де ліс рук? Вилив «ворк» у шані,
любитиму її рота - розумінні сови -
бюлетень…«Онлі» вона жаби тип,
обман - Юлі день. У лева мирт не вірмо,
так мох і співав у дубі, у красі
неначе Мігель О’ Хара.
«Духи» катавасію з «дідами» дибали,
сикали Дакару. Танкам учора мир-пир.
Ведеш до ранку аналітику мудру,
коли долом туман і вереда на лаву,
маршале! Мова - ти лихвар.
Біді в косі плету банти, маско,
оду чарівника забудь…
Сили лома, зима… Щомиті діяти,
раби, скинь в очі: до вола – ріллі.
Оре зорі в яру, васильки не жереб,
не воля оракула. Серп вини –
чудо Водолія, лети чудова мить -
біль хвороб піде.
8
Спорт - се крові дзбан. І що
хапнемо держави кредит, учень,
мотнемо міні-молот,
не мішай - дре, палив укор,
качур-воїн жере банан,
їла монахиня – розмело рок,
хорогви. Соло-горе , Петре,
перескоч яр. Добра школа
і фаворит на роялі.
Болтів совок Лесеві - не прес.
Іллі коваль і не вздибав.
Забав і журавель несе.
В зівак рот - не пили сок,
і сурмач від турбот.
Хижак сказився. Рапорт і не сон,
а муті гул і лад нахапав -
тло пробива в аркан на гульняк,
а Варава річе в хоромах.
Хомі гін сімох. Баритон винам.
Сивуха, *** мать, відваги розум!
Славен сан вам Архімед,
і питав учнів: «О ні - коли нам «Бульк»
відмоле скорботи чоловічі в Дніпрі?».
Жара, дорога,нива…
і на панді Галя.
7
Це диво мас - індо-лохи миру…
І мотав халамидник, барахольник…
Є Ісуса знак, є фортуни,
талановита діво,
зеландець страдник, жартівник.
Возив маківник гуцул,
а в окопі щонеділі цукор….
Мумі-нім. Не пильнуй вініл Латвія…
Я не скажу чого хильнули браги.
Балога – хам, є у травах і тумані
увага - тузам визов. Олесь взяв
вагу прудко - ніж і дуло ж.
І во - «Будьмо»-картину
у квартала вишив. Ми не чоло
залишмо, лишенько,
жереб не до жопи лев,
а кинь «вочима» курс Іри
взагалі-то хита кіт. О мир,
запалімо вологі бензину витоки.
Таки тіло пан дурбанив,
коту біди вона жабеніла – далина,
муляву у ватру хапала. Ніч і вдома
дружина, цап, коза руда, мопс…
А лунь кроту «бро»?Твітер…
Тропіки…Жваво то гадати -
в око і тут, і там ухил-екватор вам.
Он хам артіль у дар гонив,
ви - тире - пам’ять сил…
Мила, повір, дзвонив.
6
Не в реченні мело пафосом-
енику-бенику руно попі кортіло
і вареник– це бузи ртуть,
а тінь го, Ван Гога депресія,
розумове рамолі, пика зубата…
Соні «бла»-соло, кумо – «чат»- соло,
ген соловей.
Літо, «Ред» Аравія…Юнго,
вибір акорду може по басам,
от нафіг еротика! Це на морі
сиві храми, туркеня в уборі Венери,
ще ніч і в сутінь газелі -
до ранку медово-мажорно…
Лате відпите, ніби шори
ще шило кровавило минуле нам.
Недоуми - вурдалаки!
Дарма трима вищу -
літавиць наліво лунимо ніби мак -
і він лігу… Викинь дурощі або лажі.
Сургуч межи трав. Юнго, ви круті!
5
Не варто на воду чайку взивать
сиву, бо вона закричить,
а паліндромон не жаль,
бо не Левеня мудрагель.
Я не Чак. Яна балакала мудро,
манила, манила комини пузами.
Жре доволі бараболю. Толочила
кушпела хутір Гізу. Та хто тут?
І вони мудрі там, а дурні
та хитрі там? Муз оракул… Зорі…
На жаб ворони лили воду
і даленіла повня…
Миті - всі у морг, монотонно слабака
«кам ін». Іловайські мерзотники!
Ваш я хакер, барон Гіві, круті
як «атаман», бо зебри полосаті,
бо казок чи байок АТО,
а «гуд лак», «сомалі»… Міна!
Захар, «Іду да ви»,дебіл!
Кількасот Емель у Колимі.
Біль ховалась…
4
Та чому «пох» піхота? Габену на путі
все світив «сапог». Погані діла «сан»
Тимон: «океану» реп –
це ржачна рам опанча,
мстива кіці-баба.
Віджован - не тівкали,
сонно фотки дятла
в гуглі порпав Аль Гаті.
Я – Ісав, а такі часи лоба маса.
Лукаво кава і «нич» турка.
Ти ким силу кинь рук-вен?
Ти - черепаха, сіль – в чумаків,
одежа – картуз, а сичу дар ковил
Да Вінчі вдер. Півень шив,
він в Адидас і написом.
От суд Іуд голову мучить,
а в завісі бита ж у дзьоб
чи нам обол, Харон?
Василь - я цар! Педагог ніби
карабін. Доміно звиклі тилу.
Багаж, а тара – жужель і ладан.
Тіло - землі твердь чи бо дзвін?
Древ тіл – мезоліт. Діор дна…
3
Не зе-ребус Арканзасу,
коп Сінатру до бабулі -
таксі прожогом і небавом.
Ви сон, де лук Черг у кабін дві.
По морді вола мого і чому гупу-гупу
гульвіса мела.
Жалив Анну, рвав – а хоку
не ломав, Гіві бос.
Я не скала, «віп»-сон, соло гір…
О зір огуда заникла, шуміла
гладь вікам у чудову тишу сиву.
На дальнім огниві картину лісу,
- Інд і луни мокрі, голубі, а голова, тіло,
день і ніч Елад в не дощ. Є у труну жасмин,
а на «вора» дам аміак літ,
кавуни рук, черг в хату пускав, умів…
Онде репан в лоб. Маракеш
водив риби. Локони викручував
діполем у мочарах, а сухо лукам
і трави випали. Чому навіть
і дощ манить, а розуму чого?
Було голі бились і вижили.
Буг за нами, даль в росі.
Форпреси…Жерло рокове…
Речник - баба Герман, ***
За куском яр-пан, упор в євріт,
«сор» пилі – вись…І ми знов
маремо перемогами з «вордами»,
з ором. Громадо, бо все німе,
де віримо в акул. Такі діла в німих,
у «лгунів» і мудаків, а було
гнав Іван, газ давив руками
чомусь - престол оман,
від хама заказуха, дань – корито,
ківот рам.
2
…І черешні їла…Жени макет.
Панаму ти маниш «ногов»,
в’є тем - ор Пирогоща,
насоли раж на сумо- тюленихо,
лахудра, давай азоту не в небо.
…І здуру Кук - в азу подали…
Владі капут - велика сила.
Ми ж об монисто ікла зітрем.
Слуга народу мочив удало,
дактиль, а «бург» не тепер,
салага, крав сам і не ламав
ту схематику, не той ліг на муть.
Є у трагедії кінець!
Татяни баритон і соло,
гумор губ - азбука.
Чи вела марудна
брудна баланда?
Рак сам себе не ловить.
Чи знов мабуть Ю
накажеш, Пілат?
Очима МАЙДАН у мотиви.
Вологі в алкоголь в’ялих сеньйор.
Его було, еро, ерогенне! Дощ…
1
Не пшоном хорошень,
це бузи ртуть-рівень,
це диво мас. Не Чісора в Чоп,
«ю» рад - «мані» щодень…
Жолудь …О, полудень…
Он віра, чи роби ванну тіл…
Не те любімо - славімо кобіту,
Чепелик Йосип, у ліску листяно.
Гумор оживи скит сов,
хочем і зробимо - сорок синів
ламали дували, дуби, липи.
Мадонна… Будьмо!
Бидлом ебоніт, а рубці на тілі…
День недоль – рак: от, а там ор.
Бери за вила з народом України!
Нє - мило горювати, чи біду- суєту
черепу мочити. Жала ромашок
дівча–габи, то, Брут, вінок, а звага
в опалі. Високо оракулом арканить.
Хам он омегу тулить до «оль –оль» -
око! Лишатись? Одна мутна мова тих,
будова тіл нас. Пасажира похилило.
Ким? В нього маска тирана,
кати дум, ребер…А чин я мав народ!
Авель вів лева!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883668
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2020
«...Поніс дань
опер Омелько,
морпехить: бити люд до ран…
Ні гуртів, ні доль! Овруч!
Відвал у роти «Два Вітьохи»
ти хотів, авдитор?
У лав дів - чур володінь!
Вітру гін, народ - юлити б
тихе промокле море
понад СіноП!»
«...Ладна сіромаха,
червлена Шанель в речах
Амор і сандаЛ!»
"...Мантри псів ідолам –
Мало діві.
Спирт нам!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330248
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2012
«...Мартові коти - рок на даху - заказуха!
дань – корито. ківот раМ»
«...Тупак і даль. вила до пуза в кукурудзі…
здуру Кук – в азу подали. владі – капуТ!»
«...Престол оман від хама.
замах дів на молот - серП»
«...Страдник,
в кубик чотири точки букв,
кинь дартС!»
«...Я і рот Сірку закирпанив!»
унищ вік, "табачнік"!
вороняччя норов
кінча батьківщину…
вина? приказ – укр. історіЯ!!!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330246
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.04.2012
«...Давить воші – переділ?
і лад?
вівтар комедії
і «демократ»
вів далі…
Лідере! пішов ти в аД!»
«...Ти вор! коли шкуру
на барабан – у рук
шило кровиТь!»
"...Ад нала – бандур бандура!
марудна брудна баландА…»
«...Он «лібе добкін" є нік,
бо дебільнО»
«...Мо’ до ран залив ази ребром дуба.
Будьмо! бери вила з народоМ!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330029
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.04.2012
"...Іллі коваль і не вздибав.
забаві журавель несе весен лева ружі.
ваба зваби дзвеніла в окіллІ."
"...І вин гомін ладану
висушить тишу сиву
на дальнім огнивІ."
"...І розмір – гак місяця – сімка.
грім... зорІ..."
"...Сили лома. зима.щомиті діяти раби!
сибарит я? і діти мощами замолилиСь?"
"...Едіп боров - хліб ти мав од учителя.
лети чудова мить. біль хвороб підЕ."
"Не чув учень…"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330028
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.04.2012
"...Кинь в очі:
до вола - ріллі рало,
воді - човниК!"
«...Оксамитна бутель.
пісок. в косі плету
банти, маскО!»
«...Оду чарівника забудь
і дуба закинь.
віра – чудО!»
"...Оре зорі в яру –
васильки никли...
Савур... явір... озерО."
"...Не мрак орд на сцені!
кінець, Сандро, «КармеН»!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329852
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.04.2012
"...А дно?
і вони мудрі там!
а дурні та хитрі там?
...муз оракул: зорі.
на жаб ворони лили воду
і даленіла повня...
не той ліг на муть
(«вік вовків»!) туман -гільйотен.
Ян в опалі - не ладі.
удови лили норов бажань!
і розлука – розум…
матір тиха - тінь руда.
матір - думи нові-
однА."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329821
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.04.2012
«...А Лука! Рояль!
Овен береже жереб!
Не воля оракулА!?»
«...До воза Тілець.
Ясь вагався –
це літа зов оД!»
«...Імена усі лунить Рак,
зараз картину лісу,
а менІ?»
«...Серп вини – чудо
Водолія і льодоводу
Чинив преС.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325939
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2012
______________________
II
«…І рогань кару
на хама - замах,
а ну рак на горІ…»
«…Жалив Анну, рвав –
а врунь на вила Ж!»
«…Гур !!! До нар послано і Герман –
нам регіонал "сопрано-друГ"!»
«…В Орку шані?
Любитиму її,
умити б Юлі нашу кроВ!»
«…Ми ж об монисто ікла зітрем!
Смерті зал.
Кіот, Сином БожиМ!»
_______________________
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325516
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.03.2012
....через 2 дні буде 2 роки коли останній раз тут виставляв тексти...
Чи довго буду цього разу? Але почну!
Почну з паліндромів (або раків літеральних)- текстів, що читаються як вперед так і назад!
Чекаю коментарів і зауважень!
_______________________
I
…Дім у хама – маху мідь!»
...Хам-орох,
вЕчера Варава –
рече в хоромаХ!
...Мусів Орку пику бити,
бити б у кипу -
крові суМ!
...Он «Хам» Інні - Махно!
...А крик ос і «ху» бос???
Обух і сокирка!!!
_______________________
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325255
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.03.2012
…саунд-трек як тиша –
ноти ніби ґніт
горять повільно
відблиски на стінах
а на екрані білім
білі тіні
і за вікном
і навіть у вікні
є від зими
цукрові кольори
й солоними бруньками
фон
навіють
чи може сон
хурделицями звіють:
сюжет простий –
без рим не говори
твій монолог
заплутаних думок
«al niente» оп’яніло чутно
минає березень
як відбілів і лютий
вже й квітень повінню свій навертає крок
і далі так –
буденно з дня у день
і відблиски на стінах зійдуть в коду
і білий сон
прийде для насолоди
і в тиші кадру брунька проросте
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180396
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.03.2010
mini mines 6
сутність - біг по горбі
«зверху-вниз», «знизу - вверх»,
кома_крапка_помер:
вчись прощати собі…
пам'ять б’є між ребер
і відлунює «е-ех!»
тіло – вниз, душа – вверх:
вмій прощати себе…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176678
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.03.2010
де ми? з ким ми? ніби
вже роздали німби…
ти святий? розп’ятий?
вознесись над світом
кровію политим
вірою проклятим
й не питай що буде,
бо не зна Іуда,
брат давно чекає
на імення Каїн,
де Пілати дýки
повмивали руки
вилягайте трави -
йде новий Варрава!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175365
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.03.2010
п’ять годин різниці
час сирий мов суші
там – мороз на лицях
тут – мороз у душах
білий світ повисне
закарбує віхи
тут - у колір рису
там - у колір снігу
і чому так завжди
світ на двоє ділиш?
бо душею там вже
але тут ще тілом
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175114
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.03.2010
перейти на "ти"
залишилось нам
краплю гіркоти
долі «аз воздам»
помсту від сумлінь
в молитвах зіллю
відлітає тінь
мов чиєсь «люблю»
може то вже час
сивини настав
відгорить свіча
мати пречиста
із ікон у яв
зійде – у світи
перейду лиш я
й перейду на "ти"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175112
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.03.2010
знайомі мені обійми,
торкання до мого тіла,
безкровні словесні війни,
і пристрасть, що божеволіла.
та кинув хтось в душу камінь,
і камінь поцілив в мене...
цілуйтесь, стогніть - над вами
я буду від нині темним,
і ніби якось ненароком
розбилося серце –лампа…
ліхтар я з підпитим оком,
ти ж світ мій! сусідська лавко…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173788
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.02.2010
слів не маю проти зим
рим
в «потім» лине потяг з ним
дим
у віконні кадри - пліз! -
ліс
переплутав карти - віст! -
вліз
в простирадла у вогкі
сніг
як рукопис із віків
ліг
не читається ота
«ять»
коли села і міста
сплять
не читається - не спиться
ні
коли в білому столиця
сні
спить Житомир і за ним
Львів
та не маю проти зим
слів
не лишає колія
слід
повертаюсь знову я
в світ
і думки мої ще мріють лі -
тать
темна ніч на цій землі -
тать
вкрала зорі - їх втопила - бух! -
в Буг
а за Бугом – Божа сила - рух -
й дух!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173347
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.02.2010
богуєш ти на цій землі
і в неї йдеш
хіба втопити треба лій
в річках пожеж?
і в тишу пострілом хіба
твоя печаль?
черствіє совість і хліба
гірчать
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167942
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.01.2010
в дзеркалі часу є впевненість - світ збожеволів
ти придивися: он там у кутку павуки
в сріблі як в літ павутинні відбилася доля
та що поглинула в безвість прийдешні роки
хвилі відбились у світлі німої огранки
щезли історії вражень-марнОти навік
в дзеркалі часу актриса у гримі коханки
будка суфлера
і сиві слова в голові
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167938
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.01.2010
ЛІТАВИЦЯМ
остання нота потім кода
сніг ожеледиця негода
і віншування коляди
літавиць зчарування ніжні
на білих грудях чорні вишні
на видих і на вдих
торують овид аж до тори
мовчанням-дивом заговорять
і голосять в серцях сліди -
різдвяні замовляння грішні -
молитво-неповторні вірші
на видих і на вдих
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166856
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.01.2010
в кошику з снігом дрова…
щойно внесені в хату…
сльоза потекла…
сива моя голова…
де її заховати…
бо осінь пройшла…
я вже давно у зимі…
посрібнилися скроні…
морозом думок…
гірко самому мені…
і вогонь захолоне…
лиш білий димок…
попелом віхола дме…
за вікном не стихає…
не вийду вже в двір…
ні я живий ще не вмер…
і на стіл розкладаю…
цей жовтий папір…
скільки його я беріг…
тут у дідовій скрині…
не знаю чому…
наче життя оберіг…
цей вогонь у каміні…
мені - не йому…
нащо комусь ці слова…
перетрухлі у часі…
і прілі як час…
нащо від когось ховав…
але сам не ховався…
вогонь ще не згас…
спалюю тихо вірші…
дим мені заважає…
і здавлює щем…
холодно так на душі…
бо життя догорає…
з останнім віршем…
©
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163544
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.12.2009
я прилітаю наче сніг
над зоряним світанком
везуть мене літа-таксі
у неповторний світ
оплачую рахунки всі
до краплі без останку
оплакую струмками сліз
пракорінь рідний свій
я прилітаю наче лист
багрянокрил додолу
цілую землю і вуста –
і падаю до ніг.
обрусом осінь золота
мене стрічає вдома,
і довгожданна коляда
віншується в мені
я прилітаю ніби в сон
з майбутнього в минуле
де друзів теплий потиск рук
немов жива вода
вертає в дійсність із казок
що з часом не забулись
когось нема
і вже зима
та й інша коляда
©
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163543
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.12.2009
життя як байка – зміст в моралі,
мораль в кінці без “happy end”
і чорні мешти (не сандалі!)
звезе Харон у секонд хенд,
в його човні місць для нажитих
речей і мотлоху нема,
на берег той є тільки мито
в один обол, бо гріш ціна…
бо гріш ВСЬОМУ ціна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163194
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.12.2009
«…вар’ят, я си вар’ят
з малої дитини…»
і не бештай мене, доле, бо
бережу
свою кожну хвилину,
щоб віддати
свій світові борг.
відгорю-віддимлю,
ніби свічка,
лиш на мить
прозорівши в пітьмі…
і слова собі -
плетива вічка -
знов збираю
докупи в умі,
нИтки тягну
з клубків і в’яжу
про L’Amore,
про Bonjour
і тужу…
cвічко,
тлій
в лабіринті життя!
я вар’юю – неначе дитя:
час тікає
за тиху межу…
© Vasyl R, 08-04-2008
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163192
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.12.2009
кружляє сніг
___________ і крутить білий світ
по головах округлих
__________________ час кантує
мов скіфських баб в степу
________________________ а потім всує
мете в кути
__________ і пазухи всебід
заносить кришталю
_________________ холодну синь
немов бузку
___________ молочного суцвіття
кладе під груди
______________ де заснуле літо
у пахощах
_________ високих благостинь
прийма щоденні
______________ духу молитвú
лишаючись
__________ за образáми візій
тонкою
______ павутиною колізій
як присмак
__________призабутих
____________________ добрих вин
лиш губ твоїх
____________ щемку медвяну мить
у танці білім
___________ спогадів майбутніх
омріяну
_______ на відстані відчути б
у Йордані зими
_____________ де стрілись ми
© 12-01-2008
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163066
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.12.2009
можливо так не йдуть
можливо - та важливо
що суть стиснули в кут
і
п’ють
її
як
пиво
густе для тих хто вмів
і світле хто мав спробу
в тилу у ворогів
і з друзями по пабу
на Піккаділлі де
алюром кінь в тумані
повз тебе пробреде
і пиво добрим стане
найкращим навіть ще
під гальбу пінно-енну
повернеться дощем
на бриль старий Біг-Бену
і стрілка стріне мить
з дощем як смак від елю
де Тауер? знали ми
де суть? дивились в стелю
можливо_maybe_sure
я як завжди проснуся
у яв де є алюр
і кут - нема лиш суті
© 24-07-2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163065
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.12.2009
...плач по царям і вбік
поглядом двох орлів
стежать щоби не втік
Орлик в чужий Орлі
різноколір’я мап
в очі як змій повзе
жаль Іванів нема
тих з Богунів й Мазеп...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162290
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.12.2009
чорний пояс чужих опівнічностей
наче зашморг на шиї одвічності
тане в кадрах старого кіно
білий сніг як гуру в кімоно
погляд гострий встромивши між вербами
між світанком живими і мертвими
ніби меч над хрестами похилими
понад стріхами вилами зливами
де дорога весною в проталинах
боса вийшла у світ і повстала на
чорнозем чи у глину для глечиків
піднялася до крику лелечого
і вляглася із пуху хмаринного
на перину із ультрамарину і
відловила двокрилого боїнга
сім_три_сім і для себе присвоїла
пригорнула дощами омите
його тіло без плати за мито
ти летів до родини до Києва
бо розлука печінку вже виїла
і запила дощами тропічними
безсердечними довгими вічними
а дорога - ота що із глиною-
сон поглинула вся і полинула
над весною і понад Карпатами
із вершинами снігом кирпатими
над смереками і понад буками
понад муками понад розлуками
привела до подвір’я до хати
де чекають і мама і тато
із Чикаго Мілану з Полтави
з Лісабону зі Львова й Оттави
із доріг чорноземних та ліпших
із морів чорних білих та інших
вдень і ніч на великдень і в будні
із чужин ждуть синів своїх блудних
чорним поясом час не награється
мито сплачене не вертається
[ сім_три_сім в ультрамарині повернення ]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162289
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.12.2009
так несподівано вперше –
перша година ночі
тиша навколо і раптом
дзвін на увесь Ханой
ніби мені з далека
хтось додзвонитися хоче -
Боже, невже це справді…
Господи, «ой зо йой»*!
як ти сюди потрапив?
як ти там, брате, як ти?
так вже стиснулось серце
від цих питань, повір -
знаю: на стропилині
дивних тісних галактик
лишиш останню квітку,
ту що найближча до зір
більше як так не можу –
мабуть мені здається
дома трачинням гептом
стелить весь світ мольфар
лагідно як ніколи
вмить зупиняється серце
білий зимовий подих
дзвонами із-за хмар
«ой зо йой»* - Господи мій!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160189
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.12.2009
не моя й не твоя є у тому вина
що нас доля єднає світами
тільки в снах виграють чудні гами
як замріється часом жона
віддзвеніла в минуле луна
слід укрився від сонця снігами
та теплів до весни
бо вона
бо вона
десь ходила між нами
піднімала ти келих терпкого вина
і мовчала простими словами
п’ю з тобою його я не вперше до дна
бо живемо ми мріями снами
не моя й не твоя є у тому вина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160163
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.12.2009
узнаю
_____ між рядків
______________ тебе
погляд
______ подих
____________ тепло
__________________ і силу
все життя
_________ ти в собі носила
богом тканий
____________ душі гобелен
неповторно
__________ такий
________________ красивий
в кожнім вузлику
_______________ бачу талант
в кожнім відзвуку
_______________ світлу ноту
надвисоку
_________ і в міру горду
що зове
_______ у чарівний бран
в клітку слів
___________ із рядочків…
______________________ Word*у
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=159822
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.12.2009
гортанний голос
________________ гами гонористі
п’янять
_______ у тихий вечір
______________________ pianіssimo
налий-но
_________ друже
________________ поки ще не вистигла
пательня сонця
________________ у чужому місті
що вузькооко
________________ мружиться очима
нема в тім ради –
________________ дома не журилися б
вже бузьки
____________ з журавлями
________________________ поріднилися
з тих пір
________ як я злетів
___________________ услід за ними
торкай келішок
______________ пальцями тремтячими
дивись у очі
___________ смутками наповнені
а птах
______ змахне крильми
_____________________ у небі
___________________________ мов мені
в останню мить
______________ промовить «до побачення»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=159821
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.12.2009
збираєшся і все своє береш
три крапки лишиш - може ще й усмішку
положиш із душею в теплу книжку
де епілог не досягає меж
між сторінками серед перших глав
зів'яле листя зустрічей забутих
мовчить бо тут ніхто не хоче чути
цю тишу слів що в серце увібрав
якби тобі судилося іще
вернутись в перші дні того мовчання
не падав би ні першим ні останнім
листком додолу з вітром і дощем
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156974
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.11.2009
слова збираєш в соти
ніби мед
не вперше і не всоте
тет - а - тет
із гіркотою світу
і думок
збираєш серед квітів
зміст пилок
кусаєш своїм словом
не тіла
- «вже літо! ти готова?»
- «як бджола!!!»
© 19-06-2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147315
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.09.2009
міні міни 4
сиве-cиве – ні біле як сніг –
це твоє так іскриться волосся…
Отче Наш, ти приснився мені,
ти приходив чи тільки здалося?
віднесли не попутні вітри
в далечінь на зорі світанковій
три години до ранку - зітри
межі й риму останього слова…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147314
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.09.2009
міні міни 3
не підвладна у вічності мить
стук коліс мов від потягу плине
і відлунням до болю щемить
к_о_л_і_я
й прорізає малинно
монотонно між меж і між тиш
в надвечір’ї останнього блиску
загальмує під сонцем узвиш
твого часу різьблену колиску
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147262
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.09.2009
міні міни 2
розпечи мов сонце своїм поглядом
розпромінь парсеками очей
світ холодний під літами льодами
з кольором драконових печер
розлітайсь жар-птицею стожарною
і над сонним річищем явись
ворони не кару нашу каркають
то твої думки змінили вись
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147261
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.09.2009
міні міни 1
мета_фізика вищого ступеню
бо без опору струму нема
я по дереві нині постукаю
білим обухом в білий туман
може зродить опісля черешнями
з чорним тілом м'яким - і мені
білий світ стане раптом довершеним
в цьому сні у ожинову ніч
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147211
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.09.2009
там де тече Свіча
сам запалив свічу
зір твій поглинув час
з гір схлипи вітра чуть
в лоні сумних смерек
там де Ясна Гора
легень на імярек
чічку кладе до ран
сірий цвіте чугай
ружею кров до ніг
сил мені Боже дай
щоб долюбити зміг
тишу долає крик
кришиться на плаї
ранок торкає лик
Матері Божої
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147186
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.09.2009
][
пробачте
>I'm sorry<
не знаю я мови
якою говорить Барак
зате
Ви повірте
на небі є Овен
сузір'я Кентавра і Рак
ось зовсім недавно
знайшов я на небі
зорю
мов старий Левер'є
не знаю для чого вона мені треба
та знаю вона в мене є
вона посміхається :) ніби людина
зове у незвіданий (к)рай
вона як кохана
далека й єдина
шепоче до мене >don't cry<
на неї молюся і гріюсь до неї
не плачу
роса на щоці
я справді щасливий
й багатий зорею
моєю зорею в руці
[]
іржаві сходи_ці терни_ ліжко
з трави
не Ви_поетко_ в_моєму_вірші
не Ви
не побудую для Вас я храму
з сміття
в руці лиш зірка
______________ моя
а з Вами
життя!
[[
топтати жито - життя топтати -
___________________________ хіба
пусту солому заскирдувати
_______________________ в хлібах?
та й арматура ржавіє з часом
__________________________ а храм
відбудувати потрібно разом
________________________ всім нам!
той храм не з цегли і не з бетону
____________________________ він в нас
зігріти зірку в своїх долонях
________________________ вже час
© Vasyl R, 24-07-2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147055
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.09.2009
не рви нерви мінором зречень
біль і ритм потойбічні речі
біль у грудях
а ритм у тиші
на вустах словом зрине між
світом цим і отим найвищим -
меч домоклів - останній вірш
лік зозулин літа сумує
ріже навпіл до_ після всує
до – «ку» перше
а друге - після
в ритмі серця і раптом – ш_ш_ш
світу коди у коду пісні
загорнуться у саван тиш
білим снігом як той різдвяний
що під ранок на ґанок стане
і не ступиш
гвіздком у віко
глини грудка по грудях б’є
краплі неба і сліз навіки
крапку впишуть в життя твоє
© Vasyl R, 11-08-2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147053
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.09.2009
місяць космосу, фюрерів, місяць квітінь,
місяць писанок, крашанок після говінь
і очищень опісля причастя,
ніби спринтер так спритно і швидко пробіг
півдистанції, так що й хронометр не встиг
порадіти рекордами щастя,
бо до фінішу далі і далі розлук…
вербну гілочку завтра візьмеш ти до рук
і наповниться всесвіт словами:
«сину мій, то верба б’є, а я ж бо не б’ю…»
я сумую як птах у далекім краю,
що не з Вами я нині … не з Вами…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=126713
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.04.2009
джміль віджалів над жоржиною й житом
джергою жовтою поле закрито
а
джерело жебоніє щоб жити
джбанок не повнить розбитий
дзеркало сонця розбито на друзки
дзигою серце злітає із осі
дзиґар по черзі висмокчують друзі
дзвін загубився в колоссі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=126575
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.04.2009
ти мешкаєш в тілі пусткою
за ґратами моїх ребер
у крові у мозку згустками
у муках і в снах від тебе
з прокуреними легенями
пропита разом із нИрками
у серці як в лісі нИкаєш
блукаючи поміж генами
ялинки крадеш на коляду
ламаєш вербу до паски
даруєш Івану липи дух
і яблунь коші на Спаса
у колос ллє голос сніп-дідух
у жайворонові гами
щоби на Покрову золоту
повстали у грудях храми
щоб вишите небо в вишині
ключами відкрилось синє
ти мешкаєш пусткою в мені
мій болю - моя Вкраїно
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=126574
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.04.2009
------------------------> Софії К.
дні згадали Ви минулі:
двір, війна і автомат…
підкосила мене куля
мабуть –надцять літ назад
як мене Ви з поля бою
виносили медсанбат,
мою рану з терпким болем
грів не білий бинт, а бант.
порох, курява і крики,
бій відлунює з ріки…
вже не діти - і великі
наші почуття й думки...
захлинулася атака,
тихо...
двоє і бліндаж...
пригадалась
"гола маха"
ГОЙЯ
гою рани - знов я Ваш!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=124789
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.04.2009
корозія думок – в словах іржа – олжа
така солодка ніби медовуха
продерла душу і немає духу
бо мить тремтить на кінчику ножа
і вуха
мов фільтр від слів тих в унісон
говіють у чаклунському мотиві
як диктори ТеВе в сухому чтиві
на всю країну навівають сон
і тон
і звук
і вибраний сюжет -
коса заплетена клубком туга і тУга
така гірка мов кислота по лугу
коса стерню в покоси не стриже
коли рука на серці стереже
невже
росу на сонці ворог лютий
Сибіром заморозив враз і газ
не грів - як і слова - із січня нас
такі дешеві й нами не забуті
][
відверто_ деформоване_суспільство
вагітніє із року в рік і ми
як повитухи ждемо час
та пізно
дитя діждатись в віхолі зими
від породіллі -
кесарити
лишається, бо плід
під
лід
від
вод, що вже відходять,
____________________ утопити
найлегше, а спасти той плід
потрібно зараз –
завтра буде літо
][
ментальність мучить межі і марне
недільне сонце очі відкриває
повіки щипле промінь з небокраю:
підніме їх - підніме і мене
лінюся відірватися зі снів
чи сила їх мене не відпускає
у дійсність ранку
де давно немає
в аптеках лік –
від них би я прозрів
й не я один,
бо сонце всім одне
й земля одна - я в ній – не в сні – по груди
в ріллі
у травах
у деревах
людях
я сам в собі – лиш розбуди мене
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=123208
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.03.2009
сяєвом нишком луняться кроки
вбік під іржею правд
серцем не відаємо «допоки»
буде тривати гра
де на коні примарних снотіней
ближче на скін сльози
білі світи накреслених ліній
стелять охрестя зим
ляжуть степами
лісами
гОрами
і на чумацький шлях
зашпори в руки
бо нині зорями
в душу зима ввійшла
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=115372
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.02.2009
спати_спити до дна всі іспити
й не хмеліти - бо хміль як біль
заважає шукати істину
не у ранках
а у собі
не приймати на душу градуси
і не гнутись під їх ярмом
без розсолу прозріти радістю
сльози вмити
та не з вином
і бажати усім без винятку
«будьмо», хлопці-дівчата,
де
загубили себе у вирію
хто дорогу назад знайде
серед хмар амарето-допінгу
відшукай в терпкий світ вікно
щоб дивитись екранну «хроніку»
пропустивши вперед кіно
де «кумарити» разом з Гітою
не відмовився б Радж Кумар
а літа пролетіли літерним
збігли літрами
і нема!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=115365
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.02.2009
у чорних горах білі крила -
і спасу жодного нема -
де звори первістком покрила
твоя зима - моя зима.
стелю ліжник тобі на стелю
у чорні пригорщі колиб,
а сніг до шибки, ніби вельон
до нареченої, прилип...
як смерекові пахнуть дрова
і сіно! - ніби на Різдво
духмянять спогадом квітковим,
дух манять й діляться на двох.
вже тіні никають останні
і шкіриться гаряча піч:
вогнем бажання у смерканні
приходить ніч - кохання ніч…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=115241
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.02.2009
замерзла бурулька від віршу
що скапував з даху рим
здавалось - уже не вивершу
впаде до людей сирим,
холодним, вологою збитим
закінченим у словах
вітрам і до сонця відкритим
бо суті його не ховав
не відав льодових замків
і в нього себе віддав
хай ліпше впадуть уламки
у серце, а не вода
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=115238
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.02.2009
здається
іноді
________мені
шукають
Іроди
________синів
рубають
голови
________за мить
і слово
з оловом
________згорить
тікають
матері
________в жита
лишають
хати і
________життя
синам
рятуючи
________в борні -
ти плач
їх чуєш чи
________ще ні?
помруть
сини за нас
________святі
і віру в них
залишуть на
________хресті
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=115092
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.02.2009
куди серце ходило?
не знаю не відаю
чи блукало по світу - і ось
затремтіло у грудях
зчароване відьмою
щоби з нею кохатись прийшлось
куди очі дивились?
та спали під чарами
тільки блискали зорі з-під вій
що тиснули як камінь
на душу примарами
в лабіринтах зголошених війн
куди слух в когутячих
ранкових мелодіях
пропадав та напевно б оглух
якби сонце сходило
не завжди на сході і
образам не молився мій дух
і ніколи б той сон
не закінчився - вірую,
бо лиш віра підняла мене
із солодких обіймів
зготованих відьмою
що на заході серця кляне
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=115091
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.02.2009
зачав я вірш новий і сам не знав,
що хтось заліз у нього наче чорт,
і слово підло й гидко зґвалтував,
брехнею різав - і зробив аборт…
о рими,
кличу знов до бою вас,
хай гадь зчорніє в пеклі як смола,
а ваша правда горда і жива
знайде дорогу в рай і ті слова
дитя відродять…
і зоря ясна
засвітить по різдвяному усім…
святе творив зачаття та не знав,
що дідьків меч над ним уже висів…
«мечі перекувати на орала,
змирись з брехнею – нею і живи» -
такИ не можу - бо душа повстала,
коли навкруг манкурти і курви,
блюзніри, брехачі і блюдолизи,
убивці, п’яниці та шизи -
нагострюю слова свої як списи
і йду на "ви"!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=114909
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.02.2009
твої слова лягли як ніж у душу
засніжену, стривожену вовік -
хіба я оправдуватись мушу
що я такий, яким і був торік?
чи може правда, що в словах вчорашніх
прогіркла, не солодка, а свята
відкрила очі, що аж стало страшно -
і світ не той, і ти уже не та?…
не загубив і не шукаю зиску,
і не благатиму до неба: «повернись»…
як жаль, що ти змінила товариство
а я не зміг, я той, що був колись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=114908
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.02.2009
обмальовую в білий колір
на стежині твої сліди
відспівала щедрівки доля
засивіли її сади
білим-біло повію снігом
зимно - з неба зніму кептар
та лишились сніжинки сміху
і смішинки із губ як жар
затеплілись немов у весну
повели по стежині в даль
де обіймів твоїх перевесла
зав’язали мій світ в кришталь
огорнули в чарівне коло
щоб разом були я і ти…
обмальовую в білий колір
на стежині твої сліди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=114084
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.01.2009
нас двійко, але поєдинчо
і порізно ми живемо…
мадонна з картини Да Вінчі
поночі виблукає сном
і горнеться ніжно до сина -
у вікна проглядує синь -
здається, що це України
то небо, і ти з ним і син
у вічі - у вічність – всміхнеться…
осмута торкає чоло
й вертає замучене серце
до вас – у родинне тепло…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=114064
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.01.2009
так рік за роком
у даль незнану
йде час
свічками спокій
як в мить останню
погас
німіють сови
на перехресті
доріг
молитви мова
шукає весни
для втіх
гаївки грають
будують в небо
мости
на спас чекають
і яблуневі
пости
і тлінні тіні
щезають рано
мов дим
листків осінніх
листів прощання
не жди
свяченим ябком
вгощало літо
на спас
пройшли колядки
сивіє цвітом
наш час
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=114062
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.01.2009
самовдумано самовбивчо
поринаю в шалений вир
і шукаю своє обличчя
у словах де старий позір
відслуховую неб ячання
і в отінні забутих фраз
віддаю себе на заклання
тих глибин де нема поразк
відокремлююсь покремнево
і запалюю світу мить
щоб стозорний кавалок неба
міг в дорозі комусь світить
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=113863
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.01.2009
ні слова більше - тільки вдих на видих
в піснях цикад на роздоріжжі доль
брехні слова солодкі ненавидів
гіркі ковтаю наче валідол
ні слова, ні півслова тільки погляд
в душі криницю зрошену від вільг
на сповіді про щастя не говорять
хоч щастя також є напевно гріх
німе мовчання огортає повінь
від споминів, що не течуть назад
ні слова більше – подих_погляд_сповідь
і серце в ритмі голосних цикад
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=113859
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.01.2009
розумієш ми щось -
не збагну –
загубили у грудні
то здається слова
що їх мусив сказати по ролі
мовчазливо-німа
ця зима
замерзала у студні
ніби хтось переплутав
всі коди й паролі
розумієш знайти
не можливо у пам’яті ліків
не провізор з аптеки
напише рецепт нам на аркуші чистім
нерозбірливим почерком
трійки отруюють лики
буцегарень
Бригідок
Колим
пропонуючи сісти
><
апогей бджіл-думок як ацтецький бог Уїцилопочтлі
в’яже медом вузли на солодких рамкових екранах
прочитай - їх тобі я відправив сьогодні по пошті
може вузлики ці приведуть у священну Астлану
тун пройшов і майєб загортає нещасні години
від хаабу лишилась лиш згадка >дві_тисячі_восьмий<
><
без ялинок й шампанського
(к)роки у вічність пролинуть
бо назустріч ордою брехливою йде газоносний
там де кров запеклася
у секторі Газа і газом
коляду осквернила
навік двоголових масонів завія
загубилась в снігах
але віра зігріє всіх разом
а слова то пусте
віднайдуться...
і все зрозумієш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=111408
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.01.2009
[ autum - N ]
...розумію, не та
прозоріла мета:
зорі взяли мета
________________фору вгору,
бо слова - не метал,
і слона не Міттал, –
так вже наголос став!-
дав у фору.
...гірка ніби й крута
та кобила не та,
не дотягне і танк
________________оту фіру?
і гірка й непроста
мова в двері
в світан
________ковім етері
йде в тан,
чи з ефіру.
...може,
гоже «кота»
пропустити в свій стан
щo поможе
«big star»
_________ цій голоті?
хто від зграї відстав
відрубали хвоста
розп’яли нехриста
на болоті.
[ не розділений біном ]
сума суму - біном
і різниця також
ділить
осінь обом
нам по крапельках дощ
множить
жовті листки
і склада
в душу нам
по квадратам слизьким
і на кубах Гаван
плюс і мінус - б’є струм,
у напрузі годин
поруділи шість струн
осінь!
грай або йди!
йди скрипічним дощем
в до-мінорі тікай -
журавлиним ключем
з неба ноти збирай…
[ сольфеджіо передзимового повернення ]
"piano" витягну я «до»
_______________________з втоми
повертаючи з доріг до
_______________________дому
спробую узяти «ре»
_______________________чисто
щоб тебе почути ре -
_______________________чисту
розбирає простір гріх -
_______________________фатум
Миколаєм тягну «мі -х»
_______________________в хату
загубилась десь строфа
_______________________в травах
присвічу собі я «фа»
_______________________фаров
ріже осі гірка «соль»
_______________________возу
лиже осінь парасоль
_______________________сльози
бо чекає Василя
_______________________з сходу
де забута нота «ля»
_______________________в моді
жде мене бо не усі
_______________________знають
як високу ноту «сі»
_______________________ грають
у мінорі без манер -
_______________________годі!
piano-piano, бо тепер
_______________________ (ш-ш-ш) сoda!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107096
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.12.2008
[ Останнє / Осіннє -1]
[ дощіє ]
може місто холодним бетоном
затверділо в волозі осінній
від дощів,
що ідуть монотонно,
вже, здається,
не буде спасіння,
бо дахівок
руді парасолі
направляють у ринви потоки
і пливуть
по венеціям долі
баркаролами гублячи роки
де бруківок
вузькі шахівниці
що пригадують цісарських коней
закриває
клітинки мов лиця
листя пале –
кленові долоні
може місто отак к-л-е-новіє
а дощ ще є
а «до» ще з дієз
і дощіє-є-є!
агов, живі є?!!!
[ мушля ]
осінні сни прострелених верет
у дзвонах вітру згадками тріпочуть
в словах прощальних закапелків ночі
зникають в плесах замулілих Лет
збігаючи кругами на воді
по пам’яті ріці нестримних хвилях
де звуки-камінці у стрим втопили
слів суть на дні у нотнім стані днів
в тримірних тембрах переливи терцій
вже загорнули в мушлю суму серце
[ арх-тек ]
ілюзії без ілюстрацій,
ілюмінацій на Іллю:
як демос спить без демонстрацій
і ти як спиш? я - добре сплю!
скажи скаженості казковій
що кажани у кожний дім
летять і ліпляться у слові
«жив_був_творив і стлів у нім!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107088
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.12.2008
вірші то версії
не спійманих думок
то спроба ребус розгадати
й зрозуміти
що в сірості хоч раз наскрізь промок
від зливослів - їх стримати не зміг ти
вірші то версії
без алібі та прав
та слово і останнє є вагоме
ти захист на віки закарбував
у камінь мов – мов давній мудрий homo
на камені слова не виростуть
бо душу втратив він ще в неогені
вірші то версії - у версіях вся суть
й карбую камінь, що в душі у мене
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=104090
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.11.2008
відлітати
від літа
на Cпас
у хмарини густі та білі,
і згребсти жар зірок про запас,
і сховати в своєму тілі.
потім взяти в долоні дощу,
щоб втопити пожежу в серці,
прокричу
«я лечу»,
щоб почув -
хтось на небі …
та не одзоветься
знизу чутне луною … «чу-у-у-у» –
ч_у_ж_и_н_а…
і мій сон обірветься
на цім слові, на думці оцій
над Тібетами чи Непалом,
ніби жереб династії Цін
у руці
відгорів напалмом…
то не сон – бо літак крильми,
зачерпнувши холодного вітру,
вип’є «путінки» VIP- (PIV) літру -
щоб вже скоро я був z людьми…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=104060
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.11.2008
кожна п’ята неділя – щастя
кожний п’ятий четвер - біль нам…
по неділям вже звик вертатися
і прощатися по четвергам.
дні і ночі, що є між ними
в двох потоках до берегів:
як до тебе - то в плесах сумними,
і стрімкими - до четвергів.
час пливе до зустрічей довго,
ніби човен торкає дна,
а як кличе у даль дорога -
дні штовхають мого човна.
і нічого я сам не вдію,
бо потоком мій човен рве -
часом в радісну серцю неділю,
іншим разом в сумний четвер
вірю я чи мені здається
хтось сторонній його веде -
так чи ні? та радіє серце
бо вже п’ята неділя йде…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=104059
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.11.2008
ти мовчала…
«не йди»
не звучало
із вуст, та чекав я -
як чекають на прощення
поруху зрошених вій…
мій відспіваний дух –
під акомпанемент мирослав’я -
сповідався під образом божим
в кутку безнадій.
бані дощ обмивав,
догорала свічками провічність -
ти зректися не встигла,
бо крилос зберіг ще сліди…
я молився тобі –
і у скронях луною магічно
великоднім калаталом било
не чуте «не йди».
і здавалось мені –
хоругви почорніли хрещаті
від мовчальних молитв,
від несказаних тишами слів…
не літав я на крилах
та тебе завжди буду чекати,
щоб почути із крилоса
знов твій надірваний спів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=102868
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.11.2008
червонію від сонця
як клешні до пива відварені
і не дихаю майже
бо кисню на подих один
подивися на мене
своїми озерами карими
покарай мене поглядом
гордим холодних глибин
затягни у неволю
де сіті тобою заплетені
у квадрати кліток
без іксів і без ігреків теж
я не знаю чому
в цьому сні так запахне котлетами
як простим словом «мій»
ти мене наяву назовеш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=101288
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.11.2008
ти казала, що любиш котів,
чи усіх хто з родини котячих…
нашу зустріч якби і хотів
не забуду, та й сенсу не бачу,
бо ж насправді я вилитий тигр,
стовідсотковий - тільки без вусів,
і в смугасті часи самоти
знов пригадую й щиро всміхнуся:
біле й чорне - минула зима,
сніг водою тік - нас тримав у
тім полоні із мрій… слів нема -
ти пробач, що мовчав…
а тепер не змовчу - р-р-р-р! цьом! мяу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=101287
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.11.2008
літала на мітлі
з чикаго до полтави
і небо й дві землі
тебе тепер пізнали
пробач я ще забув
про проміжні посадки
в транзиті - гул трибун
від усмішки й осанки
а паспортний контроль -
така проста формальність
пароль і перша роль
у сценах де реальність
без ретуші душі
живе й не може вмерти
де рідні не чужі
слова такі відверті
hello, вітаю, hi
і «добрий день» знайомо
чужий приймає край
мені лише відому
по усмішці в очах
і по устах відьомих
вже досить - в добрий час
вертай мітлу додому!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=100976
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.11.2008
осінні зливи пробую на смак,
течуть річки по древньому Ханою
пливу по них мов по забутих снах
що огортають хвилею сумною
вже протікає човник кволий мій
веслом торкаю твердь асвальтоденну
і розгортаю тропіків сувій
серед «Тойот» і «Хонд» перед готелем «Деу»
вже третій день розкриті небеса
жовтаві води плинуть морем вулиць,
і мокне прапор, що підняв я сам -
жовто-блакитний - Україна рулить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=100973
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.11.2008
без порівнянь
без вдаваного крику
без голих правд і жабуриння без
вертаюся до тебе
у велику
країну мрій із запахом небес
у смерекові
повернусь Карпати
в твою Полтаву
і в твій княжий Львів
щоби в легені
смілості набрати
і гордості й любові матерів
без тебе я
мов безсловесна пісня
як пагін
що без крони відроста
як мул джерел
як зірка що повисне
і падає у трави і жита
вертаюся
по колу через терни
через каміння
і сніги розлук
в живу і рідну
горду і не вмерлу
в мою країну
згорблену від мук
у чисті роси
бабиного літа
у чорну темінь
ночі що від шахт
щоби в останнє
може зрозуміти
що ти єдина
як моя душа
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=96534
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.10.2008
нікчемна ніч
_____________ нема тобі спокою
не вперше
_____________ я кричу тобі услід
у темінь літ
_____________ і осеней політ
що тягнеш чорним
_____________ треном за собою
у вікна із
_____________ очами сірих шиб
ти поглядом
_____________ осіяно-незрячим
вдивляєшся
_____________ в глибінь оцю неначе
у світлі свічки
_____________ прагнеш до вершин
чужий ілюзій
_____________але все дарма
бо дим від свічки
_____________ щезне - лиш огарок
залитий воском
_____________стулиться примарно
що ти нікчемо
_____________скорчишся й сама
підеш із вітром
_____________гратись по дахах
і заглядати
_____________в комини без диму
у душу чорну
_____________ і неопалиму
осель дрімотних
_____________ в непробудних снах
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=96533
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.10.2008
…знімілі очі
__________ гладить дивна ніч,
торкає сумом
____________ зоране обличчя…
відходить тінню
______________назавжди у віч -
ність, в свічадах тиш
__________________ запалюючи свічі,
твоя душа -
___________ще тепла від бажань,
кружляє,
________квилить,
________________горнеться в останнє
до плоті,
________в жили,
_______________де жила...
________________________і жаль,
що судний день
______________після зорі настане…
…і витирає
__________зронену сльозу,
малює крейдою
______________ по стінах і по скронях
твою дорогу
___________хресну й голосну,
і тулить
_______увесь світ
________________в твої долоні…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=88079
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.08.2008
...я римую
до «сонця» - «серце»,
бо зимую
з дощем тропічнім
і,
здається, так буде вічно
а,
можливо, то все здається -
злива стихне,
громів відлуння
відгуркоче,
бо час відносний:
сивий лунь я
ніяк не звикну,
(ще не хочу?!)
але вже осінь.
...і гримую
під «сонце» серце -
акт прощальний
у цій виставі:
грима рима,
а серце б’ється,
такт останній…
О, небо, Аве!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=88078
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.08.2008
мій сон -
рядок з початком “home”
куди збігаються думки.
над світом злива.
по даху,
як барабанні палички,
у ритмі маршу
б’ють громи
і блискавки, немов свічки,
освітлюють темряви мить
сліпих солодких,
ніби мед,
моїх бажань
під ранок.
“end”…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=88055
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.08.2008
виходячи
з теорії відносності,
ти закривала двері не мені,
бо з мого боку
залишались в космосі
від рук твоїх
обійми духмяні…
і кукали
між скронями зегзицями
твої слова
про незворотність рік,
що їх крізь серце
я у душу вицідив
як мед бажань,
у стоголосий рій…
я пив їх звук,
бо я такий за вдачею -
переступлю межу
і вип’ю трунку лжу,
в останню мить
Ейнштейнові завдячую
і … язика
(відносно!) прикушу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=88053
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.08.2008
ти жартуєш так мило
і дзвінко,
ген відлунюєш як кришталь -
тобі усмішка личить,
жінко,
та й печаль до лиця - на жаль.
веселинки -
пречисті іскринки,
ув очах твоїх,
як в вогні…
закохавсь я сьогодні
в жінку,
що дружиною є мені.
закохавсь,
ніби вперше побачив
і ніколи тебе не чув...
десь глибоко
в темряві наче
запалила нову свічу.
я тебе
не читав ніби книгу,
бо сліпив мене зміст од слів,
та від жартів твоїх
і сміху
врешті решт я таки прозрів.
твої усмішки
ніби сніжинки
чи краплинки святого дощу...
чарівна і усміхмена
ЖІНКО,
будь такою завжди – прошу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=77240
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.06.2008
...заб’ю круту з поетом «стрілку»
бо Магомед йде до горИ,
і краще гір - є жінка тільки,
котру ти ще не покорив…
...в дискусії вступати ліньки,
бо на поверхні це – отож:
всі неприємності від жінки,
але й приємності також!
чим ні про що вести дебати,
до сонця віднеси свічу -
про жінку ліпше помовчати,
то й я надалі помовчу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=77061
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.06.2008
гортаю жовті сторінки
із зошита осінніх днів
забутих слів
течуть рядки
розмитого чорнила
пройшли роки
та залюбки
вертаю в повені із снів
у зачарований твій спів
в твій голос мила
збираю білий пух снігів
з твоїх слідів
що залишила
і струм торкається руки
і опір я втрачаю -
не зміг не взнав не дослідив
у чому диво є із див
у чому твоя сила
надзвичайна
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=77057
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.06.2008
химерних
_________ хмар
______________ похмурі
_____________________ храми
збудили дощ,
___________ а потім й грім
бив,
____стукав
__________ в грозові тамтами
і насолоджувався в грі
дів
__блискавиць,
______________що в танці блиску
крутили
________ крапель
________________ карусель,
де ніч -
_____ як яблуко -
______________ повисла
над
____світом
__________ стомлених
____________________ осель...
у темряві
________ хрестів
__________________ з віконець
слова молитви
_____________ при свічах
стікали:
_______ «Боже-охоронець,
спаси й помилуй…
_________________ ще не час»...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=74261
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.05.2008
набої кінчаються…
__________________згадки-Гавроші -
___________________________________відроджені
туманом «еЛеМу» -
___________________бредуть їжачково
_____________________________________ у тернах ожин,
торкають колючками слід
________________________ на стежинах несходжених
у темному лісі алюзій,
_____________________ шукаючи відблиски рим…
натхнення приходить
_________________ під звуки старого «кондішена»,
і свіже повітря
______________у ніздрі
_____________________ цикадного літа тече
із пам’яті сот,
___________ відкладаючи стомлену тишу
______________________________________ на
слова мовчазливі
________________ й думки
_________________________з автоматно-зримованих черг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=74260
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.05.2008
сьогодні деНЬ твоїх відлуНь
і відображеНЬ -
шугає тіНЬ (як лаНь чи луНЬ?)
зізнаНЬ і вражеНЬ…
мою би ліНЬ у твій полон,
у лоно мушеЛЬ,
в тепліНЬ-купіЛЬ твоїх долоНЬ,
у ріНь зворушеНЬ,
щоби відчути поміж хвиЛЬ
сумліНЬ свідомісТЬ,
глибіНЬ - під кіЛЬ й печаЛЬ весіЛЬ
забраТЬ натомісТЬ,
і в даЛЬ бажаНЬ і воскресіНЬ
сяйнути птахом,
я - в деНЬ, бо Ян , ти - в ніч, бо Інь
"із" добрим знаком…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=72359
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.05.2008
я винний,
ой як страшенно винний,
а ти пробачила мені-
первинний
потяг той осінній
мене на десять літ збіднів…
і серце різалось в ту осінь,
бо колії в безвихідь йшли,
колеса відлітали з осей
і накладали грубі шви.
у паралельності залізній
на гравій чорний як мазут,
мене кидала осінь пізня
в полон чужих солодких пут.
я падав,
досить довго падав
і гравітації закон
на осінь виведений з ладу
не діяв - може сам Ньютон
перевернувся в домовині
і невідоме щось вписав,
бо пізні яблука осінні
чомусь злітали в небеса.
я тімям відчував - не можна
фізично рух
призупинить…
мій дух
в калюжах
придорожніх
збирав з порожніх
бульок хіть…
...а потім сон той закінчився,
можливо що то був не сон,
бо згадую про залізниці
і повний в яблуках вагон?…
такі то справи – колійові...
відсипав долі листопад
із яблунь давньої любові,
що не повернеться назад…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=71997
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.05.2008
...звідкіля ти взялася
така неповторна?
твоє тіло - оаза,
а життя джерело -
поміж стегон заласся -
виграва як валторна
і нуртує щоразу
в потаємності лон.
де покинуть світи,
забуття подолавши,
краплі мрій наших грішних,
мов навиворіт дощ.
днесь здіймуться хрести -
(не на «завтра» – назавжди!)
не у свастиках Крішни -
тисячів Пирогощ.
і правірні плюси
до грудей пригорнуться,
щоб лишити навіки
боголике тавро.
вознеси і спаси
наші помисли лЮдські
і направ сонця ріки
в мрію-сон виногрон.
твоє лоно - оаза…
плоті квітка вогнева,
твердь жагучу прорвавши,
досягне твого дна…
"звідкіля ти взялася?"
не питатиму неба,
бо так хочу, щоб завше
збереглась таїна
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=71995
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.05.2008
... я падаю поряд, торкаюся між
безлісих округлих говерл
і трасу вивчаю, – вустами :) – без лиж,
а потім повторно наверх.
звичайно, не вперше проходжу маршрут
та є ще місця, де не був,
бо хочеться знову на собі відчуть
екстрим, а не що там небудь.
ковтаю востаннє жагучий озон,
відштовхуюсь – палки на бік!-
класично…нема заборонених зон,
є тільки не торканий сніг
і вітер в лице…а трамплін як тобі?
це ж диво найбільше із див…
люблю я ці гори, й радію, що піп
Іван нашу трасу хрестив…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=71836
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.05.2008
не буду торкатись
до часу,
до грона,
до грому,
до горна,
мій світе, не бійся,
я слухаю голос-годинник
зозулі у лісі -
останні «ку-ку»,
мов бабусі, у затінок лізуть,
зібратись півколом
на тихий сумний ритуал.
тавровані чола
і скроні, що сиві від вчора,
похилять - і кволо
претензій не буде на соло,
гамірно
і вірно
до горна
відміряють "соль-ля"
(чи солі?),
і з горла
у небо здіймуться -
та й щезнуть немов Антуан.
напевно не вернеться
спокій до ранку,
до завтра,
і приспана варта
забуде Петра,
і про райськії врата,
а подих світанку
гойдатиме снів колисАнку,
на попелі ватри
(на долі?)
лишаючи слід.
і виллються сни
у бажання розтріскані ночви,
а потім на трави –
у надра ввійдуть, і пророче
кування зозулі
розбудить від стилої ночі
мов в кузні...
спитає:
“чого ти живеш на землі?»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=71825
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.05.2008
запах жінки
__________ cонливо
__________________ в свідомості тропіках
віддає яблунево -
_______________ ні краплі
_______________________ “пайн-епела”…
огортає
________ оголені
_______________ опієм
_____________________ опіки
і травнево
___________травмує
____________________отравою-трепетом,
як згадаю тебе,
________________то лишаюсь під допінгом…
штурмуватиму біль
_________________ (в поливні понеділки?)
_____________________________________ той піковий,
посковзнусь
___________ поміж злив швидкоплинучих
____________________________________ згадкою,
бо пливе у вікно заметіль
______________________ яблуневою цівкою,
і затісно від нього –
_____________________від твого
_______________________________весняного запаху,
я насичений
_____________ним,
__________________ніби місяць вповні,
__________________________________ ніби ліками…
тільки
_______стрілки
_______________ і час
____________________не тікАють до тебе,
_____________________________________ а тІкають?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=71824
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.05.2008
…у хустині білій великодній
світле і святе твоє лице
щиро привіталося сьогодні,
дарувавши писанку-яйце
з кошика, де пасочка-ягнятко
в житі і в барвінку… до небес
так радів я, ще малим дитятком,
вишитим словам «Христос Воскрес!»…
то яйце - як сонце в цибулинні -
зігрівало у чужих краях,
та до тебе я всім серцем линув,
Мамо, рідна горлице моя!
за обрусом вишитім до свята
знов чека мене моя рідня…
жаль - на цвинтар до меншого брата,
не піду разом із вами я…
не жалкую про життя прожите
тільки знаю й вороття нема,
що ягнятко-пасочку із жита
з кошика не кожен рік виймав…
світять воскресінь вогні досвітні,
на стежки додому кличуть сни,
щоб вертався в мідні дзвони квітня,
і за всіх пробачень попросив…
...в дзвін «Василь»*,
в дитинство - подзвонив …
* дзвін "Василь" – дзвін, на якому викарбовано слово "Василь", подарований моїм дідом Василем (в честь його нарекли і мене), багато років назад, слугує і нині громаді мого рідного села… Тільки один раз в рік на Великодні свята мені дозволяли дзвонити в дзвони, виголошуючи тим самим радість про воскресіння Ісуса Христа!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=70916
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.04.2008
ми не вічні…
___________свічки
_________________на свічадах лишають снотіні,
__________________________________________а тіло,
ніби схованка душ,
________________потерпає від рвіння-горіння
_________________________________________та мерзне таки…
біля царських воріт
_________________на похилені голови
__________________________________креслиться світло
і потоком метеликів
__________________плине,
________________________щоб стерти мирські
__________________________________________заблукавші думки
про своє та чуже,
________________про таємне та грішне,
___________________________________про справжнє і щире,
про забуте минуле
_________________й теперішнє в мріях
___________________________________на відстані
______________________________________________клаптиків снив,
бо помазані ми
_____________всі однаково ним
____________________________ - тим самісіньким миром
і рожденні на ять
_______________розпізнать
_________________________і повірити в Нього -
__________________________________________найбільшого з див…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=70914
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.04.2008
десь хтось комусь шепоче
слова прості
під небом серед ночі
«пробач – прости”.
і серце б’ється гулко,
мов параліч,
слова - гіркі піґулки-
ковтає ніч.
а місяць роги вставив
в перину хмар,
перебира октави
сумних гітар.
в тональності побачень
високе «мі»
бере, бо хтось пробачив
а ти ще ні…
~:)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=66038
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.03.2008
горда…
ніколи не скажеш прости.
ти…
може
забула як тиша шепотить.
хочеш…
з памяті стерти,
змити світу тло -
всього,
того, що з нами
тоді не було...
вчора
чи може рік назад чи вік
вітер
торкався до твоїх солоних вій,
витер
подихом теплим і відніс,
потім
втопив росу з твоїх очей
у морі сліз.
горда...
погляд ховаєш і мовчиш -
чи
знову приходять звуки
минулих тиш
нащо
самій тікати в їх полон,
краще
вернути те,
що з нами було...
~:)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=66034
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.03.2008
літати птахом по чужих світах,
торкати неба чорну невідомість,
і ніби повертаючись в свідомість
тепло відчути рідного гнізда.
далеких сонць холодні ліхтарі
не гріють душу стомленого птаха,
що рветься до омріяного даху,
з таким єдиним сонцем на землі.
© 08-04-2007, Україна
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=65022
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.03.2008
твої вуста з зими справляли піст,
чекаючи на дзвони Великодні...
на краю усмішки неторкані безодні
несли дзвінку і чисту благовість.
вони говіли присмаком вина
і камертоном відкликались чресла...
цілунками налилися сповна
у ніч святу і в день воскреслий...
© 09-04-2007, Україна
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=65020
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.03.2008
як ніч твоє око
до мене щоразу моргає
і формою в місяць
вповні молодий
коли тебе маю
і так кожен ранок
тобі віддає ніч свій колір
а місяць округлість
та масу тепла
й ховаються разом
у тілі твоєму
що завжди зігріє
мою середину
вливаючись в неї
даруючи силу
і присмак чудовий
розбудить всі надра
й залишиться зверху
метеликом ночі
на моїх устах
ти кава
кава
ава
ва
а
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=63828
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.03.2008
мені вже без тебе сумно,
з нудьгою здружилось серце...
твої відчуваю струми -
чи як воно в біса зветься?
уже розбиратись пізно,
або й не потрібно просто –
я гратиму на сопілці,
коли ти мене попросиш.
і дихання стане співом,
щоб чула крізь завірюху,
як звуки на шибці спіють
у вигляді візерунків.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=63824
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.03.2008
не так просто знайти
у своєму житті
те єдине що ми так шукаєм
не так просто прийти
у своїм почутті
в ту безмежність без міри без краю
і чому так дано
всім не тільки мені
все життя своє вічно шукати
бо примарне воно
як далекі вогні
і не можна його наздогнати
вже здається знайшов
і воно вже в руках
ніжне тепле велике і чисте
та втікає любов
залишається прах
а на серці нетліючі іскри
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=63810
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.03.2008
Люблю весни веселе щебетання,
Так міцно як Тебе, моє палке кохання!
І перших квітів ніжне проростання,
Коли снігів уже пора остання…
Люблю весни веселе щебетання.
Люблю пахуче і квітуче літо,
Так міцно як Тебе, прекрасна Афродіто!
І хочеться співати і радіти,
І хочеться під небеса орлом злетіти…
Люблю пахуче і квітуче літо.
Люблю ту пору, як спадає листя,
Так міцно як Тебе, о неземна царице!
Вся гама кольорів, як на хвості жар-птиці,
В тумани і в дощі, так часто мені сниться…
Люблю ту пору, як спадає листя.
Люблю лижню по снігу різдвяному,
Так міцно як Тебе, знайома й незнайома!
Гарячий чай - і мама не зна втоми.
І коляда, вертеп й щедрівки дома...
Люблю лижню по снігу різдвяному.
Люблю романтики омріяні вітрила,
Так міцно як Тебе, кохана моя й мила!
Ти поглядом вогонь у серці розпалила,
Й на все життя мене приворожила…
Люблю романтики омріяні вітрила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=63761
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.03.2008
®
в нашу пам'ять повернень доволі було -
відчуваєм на згадки потребу,
як береш за одне бумеранга крило,
то вже інше підхоплене небом...
®
співає часто в мою шибку вітер
ту пісню, що здавен мені сумна;
а ту, що наймиліша в цілім світі,
співа біля сусіднього вікна.
®
життя – це млин, роки відмелють жорна,
ні сну, ні відпочинку він не зна;
і крутиться спокійніш та проворніш,
чим більше перед тим змолов зерна...
®
я не того є злий, що падав вчора сніг -
твого волосся як торкнутись він посмів...
і вітер не виню - хай виє до небес
та неприємно, що він обнімав тебе.
®
не даром напевно помітили люди
та й я поділюся з тобою,
що кава ніколи міцною не буде,
як жінка красива – слабою.
®
спасибі любові - віршами мене наділила,
спасибі віршам, що навчили як треба любити.
здавалось мені, що як ангел - любов білокрила,
й між ним і тобою пісень моїх вишита нитка.
®
зі всіх доріг я знаю три дороги,
з яких не зійдемо ні ти, ні я:
Поезія - одна, а смерть це друга,
а третя? та у кожного своя...
Квітень 200...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=63760
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.03.2008
***
за мною в постіль
йде вдалих рим натхнення
три ночі поспіль
***
закляк чекати
стояв до пів на шосту
забув яка ти
***
не в позі щастя
і так як в молодості
вже нам не вдасться
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=62051
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.03.2008
ми хворі всі, а може й божевільні
від почуттів, емоцій чи образ,
бо від давен ще Бог всесильний
нам дав ЛЮБОВ у гріх - й нема добра...
якби не Бог вложив у рот зміюці
те яблуко із райського садка,
напевно, не страждали б ми в розлуці
і сто відсотків не кохали б так...
з якої статі Єва подобріла,
придумала б щось інше із бажань -
лишень шматочок яблука поїла,
а скільки принесла усім страждань.
красу і розум Бог додав пізніше,
бо ясно все без слів і без оман:
що всі Жінки при зустрічі миліші,
чим потім як розійдеться туман.
пропорції між розумом й красою
не витримав тоді, бо й сам не знав -
(не гнівайтесь Жінки) і під косою,
що залишилось від Адама, взяв.
а сам Адам, якого зроду віку
ніякий змій спокусити не міг,
і яблук їв в своїм житті без ліку
тут слабину дав... бідний чоловік!
це уже потім в нього була сила,
коли, як кажуть, він зміюк боров.
та перед Жінкою якась коса косила
і падав ниць, бо не долав Любов,
яка у серці з яблуком зміїним
в крові гемоглобіном проросла.
він вірним був, але й бував невірним,
бо силу він Любові не долав...
не раз в житті праправнуки Адама
стрічали Єв і спокушались знов,
бо в кожній Жінці - я скажу вам прямо -
сидить той змій-спокусник... й наша кров
із яблучним отим гемоглобіном
не може пересилити його,
бо ми чоловіки з Любові геном
в своїх серцях розпалюєм вогонь,
бо в кожній Жінці бачимо ми Єву -
праматір нашу, Матір чи Сестру,
і любим їх, і дякуємо небу,
і Богу теж - за гру любовних струн.
ця музика в віках і в поколіннях
підносить до невиданих висот
і завжди приклоняємо коліна,
і чарку п’єм за мить солодких нот.
хто винуватий в тому - змій чи Бог,
але навіки хай живе Любов!!!
P.S.
інтрига у раю давно відома
й хоча пройшли уже мільйони літ -
спокусник-змій ніколи не зна втоми
і яблуні квітують на землі...
P.S.S. не ображайтеся, Жінки,
ми любим Вас!!! чоловіки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=61917
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.03.2008