| Сторінки (5/413): | « | 1 2 3 4 5 | » |
В пошуках спокою
Шукаєш на роботі і в житті,
шукаєш дивом серед почуттів,
як острів щастя в нашому бутті,
де радість найцінніша з відчуттів.
Поглянеш наліво, поглянеш направо,
думками сподіваючись на щось,
розтавши у тривогах, покинувши всі справи,
чекаєш ніби, що ось прийде хтось.
Шукаєш спокій у собі,
що буде довго на душі,
не опинитися в журбі,
думками, котрі не чужі.
Плекаєш мрію в пошуках скарбів,
які ще будуть цінними для тебе,
яких сповна у сліпоті юрби,
побачиш їх самотністю в собі.
Відчуєш тривогу, відчуєш і біль,
мрія потрібна тільки тобі,
жити для себе, в цьому є сіль,
Завше самотнім будеш в біді.
Шукаєш спокій у собі,
осяйним цвітом серед квіт,
мов знаєш, що прийде тоді,
на душу спокій, спокоєм у світ.
Віктор Цвіт 24.04.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666046
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.05.2016
Ти світло снів
Ти світло снів, моїх,
але живеш, серед чужих,
ти світло снів, моїх,
але цвітеш, серед лихих.
Серед людей, яким байдужа,
любов`ю на любов несхожа,
як доброта, яка недужа,
бо не робить дні погожі.
Ти світло снів, моїх,
в яких є ти, серед своїх,
ти світло снів, моїх,
які знайшов, в очах твоїх.
Тебе як скривдять люди інші
чи тобі буде з ними гірше,
чи заслуговуєш на більше,
знай, зі мною ти сильніша.
Ти світло снів, моїх,
ти сонце в них, диво всіх див,
ти світло снів, моїх,
в яких є дух, що ніжить спів.
Серед людей ти десь далеко,
моє життя, любов велика,
тебе шукатиму довіку,
у життя лісах широких.
Віктор Цвіт 24.04.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665791
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2016
Лісове озеро
Існує серед лісу,
озеро всіх мрій,
його створили роси,
світом, що є твій.
Як прийдеш до нього,
щоб забути все,
злишивши із всього,
те, що вітром дме.
Вітер віє тихо,
думи на воді,
у спокої лихо,
лихо, що в тобі.
Душу крає болем,
давши світ образ,
серце стало кволим,
без ясних прикрас.
Стихли в тиші сосни,
стінами в воді,
їх втішають весни,
цвітом, що тоді.
Враз спустився з лісу,
в озеро думок,
що створили роси,
і знайшов струмок.
Як біда застане,
буду сам не свій,
душа шанс дістане,
що веде до мрій.
В ліс полину знову,
до озера чудес,
в ньому моя мова,
і мій сенс увесь.
Віктор Цвіт 24.04.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665790
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.05.2016
Цвітуть тюльпани
Цвітуть тюльпани на подвір`ї,
рожевим пурпуром сердець,
які з`єднались в надвечір`ї,
як діва мила і митець.
Цвітуть, палаючи вогнями,
що ніжать думи про любов,
дарують, глянувши очами,
прекрасний привід для розмов.
Цвітуть тюльпани, мов любов
єднають з нами знов і знов,
а відцвітуть коли вони,
то дні любові вже пройшли.
Цвітуть тюльпани на подвір`ї,
яке знайшлося на душі,
немов нагадують в зневір`ї,
в житті ми досі не чужі.
Цвітемо з ними як два друга,
рожево дружбою сердець,
якщо застане біла смуга,
- щасливим стане і митець.
Що творить чудо серед квіт,
немов омріяв з ними світ,
цвітуть тюльпани світом тим,
яскравим заревом із ним.
Спіцин Євгеній 23.04.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664730
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2016
Прийду-прийду до тебе вітром
Прийду-прийду до тебе вітром
і втішу словом теплоти,
яке звучатиме із світлом,
як буде ранок доброти.
Прийду з дощем або з грозою,
немов знайомимося ще,
прийду, коли ти не зі мною,
моє тепло, - це все, що є.
Прийду я піснею кохання,
яка сподобалась тобі,
як те не здійснене бажання,
яке тримаєш у собі.
Прийду я днем в твоє вікно,
теплом твої зігріти очі,
які студенні, наче дно,
пройняті холодом від ночі.
Прийду до тебе вітром літнім,
як навіть осінь в почуттях,
як вже любов є димом мутним
і порожнеча в відчуттях.
Прийду-прийду із неба сонцем,
яке виходить із-за хмар,
до тебе тим самотнім серцем,
яке в тобі знаходить дар.
Любити все навколо себе,
як поруч радістю є ти,
мов світ увесь живе для тебе
і я живу, лиш там, де ти.
Спіцин Євгеній 25.04.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664728
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2016
Самоцвіт
Незлим єством панує всюди,
незнаний світлом дивосвіт,
із ним лише є добрі люди,
в душі їх він як самоцвіт.
Який ціни не мав життєво,
а всі знецінюють його,
в думках своїх лихих миттєво,
життя не знаючи всього.
Його знайти не так можливо,
як загубити у журбі,
але завжди було важливо,
його знаходити в собі.
Як самоцвіт із блиском сонця,
який виблискує кругом,
являє справжнє диво серцю,
і щастя сіє він нутром.
Несе він гасло у життя,
яскраві барви кольорів,
які внесеш в своє буття,
щоб день в душі не сутенів.
Він завше є всьому началом,
початок всьому закладе,
веде до дального причалу,
життя де сонцем зацвіте.
Спіцин Євгеній 03.03.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664334
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.05.2016
В уяві
В уяві світ, який без раю,
який без пекла і гріхів,
а щастя цвіт не знає краю,
оживши дивом із віршів.
В уяві день завжди прекрасний,
несе він радість людям всім,
як миру промінець небесний,
з любові творить спільний дім.
Живуть країни без кордонів,
немов країна лиш одна,
життя в ній чисте, без жаргонів,
якими бачиться війна.
В уяві сяє ніжно сонце,
від гір високих до морів,
під ним живе лиш добре серце,
зацвівши квітами з полів.
Можливо буде це, як мрія,
можливо оживе, як сон,
уява кожного зігріє
і виліковує від ран.
В уяві світ, який є нашим,
де буде цінністю - життя,
де шана є, повага старшим,
від них же прийнято буття.
В уяві не живе самотність,
любов єднає нас усіх,
хоч це лиш мрія і душевність,
з якими жити далі зміг.
Спіцин Євгеній 16.04.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664333
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.05.2016
Подумки
Світло в кімнаті, світло в душі,
день розпочато насамоті,
в серці промчались смутком дощі,
бо невзаємний шлях доброті.
Всюди самотньо, але не сам,
з кимось я подумки,
день для душі продовжиться сам,
в ній ще не сутінки,
мов не існує в почутті брам,
з кимось я подумки,
тільки мости із золота там,
вийти б із затінку.
Із затінку мрій сліпих і надій,
мов покладався я не на тих,
живши у світі, що є не мій,
де чекав вітер, що давно стих.
Дуже самотньо, але не сам,
з кимось я подумки,
вітер висотній звіється сам,
світлом із помилки,
мов не існує щастя без ран,
болю без дотику,
мов осліпляє радісний храм,
правду десь все-таки.
Спіцин Євгеній 16.04.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663003
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.04.2016
Писанка
Омрію писанку прекрасну,
в душі, як небо своє власне,
яке малюю сам собі,
своїм спасінням від журби.
Візьму барвисті фарби світла,
в яких душа ласкава, тепла,
мов сон, створю долину в серці
у світ малесенький під сонцем.
Що радістю чекає день,
яскраво посмішкою щастя,
хоча ускладнює все тінь,
гріхами, вчинками з безчестя.
Дивлюсь на писанку невпинно,
щодня, в мовчанні щохвилинно,
немов поринув в її світ,
який живий у царстві квіт.
Якими розцвітають мрії,
якими спалахнуть надії,
це все на писанці малій,
як світ бажань в душі одній.
Що радістю чекає день,
як час життя до болю справжній,
ласкаво нотами пісень,
якими видно недосяжне.
Душа на писанці, душа,
воскресла сяйвами добра
і буде рідна, не чужа,
поставши втіленням тепла.
Спіцин Євгеній 21.04.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662999
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.04.2016
Дитина в мені
На душі, ще мріє про світлу любов,
на душі, всміхається знову і знов,
ігноруючи правду гірку,
все кохаючи думку легку,
відчуваючи радість дзвінку,
весною в серці.
Кожен день, живе у тій казці своїй,
кожен день, дарує цвіт щастя одній
душі разом з узами дружби,
не знавши обману і служби,
ще просить погратися "нужбо",
із променем сонця.
Дитина в мені,
якою бів я раніше,
дитина в мені,
з якою світ є світлішим,
дитина в мені,
з якою буду сильнішим,
вбачаючи дні,
якими чекаю найгірше.
У душі, у неї страх увесь тане,
у душі щитом її завше є мама,
яка зло затьмарить любов`ю,
теплом всим і власною кров`ю,
дитя захищавши любов`ю,
від всякої кривди.
Світ життя, для неї лиш світлим відомий,
світ життя, ласкавістю тільки знайомий,
цікавість до всього безмежна,
лукавість у вчинках суміжна,
бо кривда з любов`ю є ніжна,
грайлива як завжди.
Дитина в мені,
якою лишився я досі,
живу кожні дні,
щасливі шукаючи роси,
дитина в мені,
хто має усі мої риси,
живе у мені,
любов`ю нестримною досі.
Віктор Цвіт 27.03.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662357
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.04.2016
Дім на колесах
Придбаю дім, придбаю дім,
пізнавши світ високих цін,
фундамент свій не має він,
потреби мов немає в цім.
Придбаю дім, придбаю дім,
життям із непостійних стін,
яке дано, дано не всім,
як щастя бачити крізь дим.
Придбав я дім, дім на колесах,
активним бачучи життя,
мов без постійної адреси,
душенвно вільним є буття.
Новим є місце і новим,
де дім стоїть, що є моїм,
живу я в ньому не самим,
зі світом щастя, зі своїм.
Сьогодні тут, а завтра там,
шукаю свій життєвий храм,
спочатку в ньому зовсім сам,
живу, довірившись вітрам.
Придбав я дім, дім на колесах,
свободу люблячи в житті,
шляхи підуть усі по лезу,
надавши віру доброті.
Мов сяє ще світло чудесся,
у світі злих, байдужих душ,
бо є надія на узлісся
і в глибині незнаних хащ.
Віктор Цвіт 10.04.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662349
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.04.2016
Як на тебе дивлюсь
Ти для мене стала казкою,
казкою мого життя,
ти для мене стала маскою,
від самотнього буття,
у якому жив, неначе в тумані,
повірив, що щастя, щастя настане.
Коли я на тебе дивлюсь,
щастя своє бачу в тобі,
коли я на тебе дивлюсь,
всі думки про тебе в мені.
День з тобою сяє чудом снів,
які сняться рідко так,
серце від любові ніжить спів,
мов життєво вірний крок,
між на є часто дощ, це не дивно,
не просто в любові бути сильним.
Коли я на тебе дивлюсь,
не тримаю жодних образ,
коли я на тебе дивлюсь,
для любові даний цей час.
На душі ми дві зорі,
ти в мені, а я в тобі,
час разом, немов жюрі,
оцінить нашу стійкість у журбі.
Кожна моя пісня лиш тобі,
пісня мила для душі,
а коли я часто в самоті,
то пишу тобі вірші,
неспокійність в мені присутня без тебе,
яскравіть шукаю зірками на небі.
Коли я на тебе дивлюсь,
то панує спокій в душі,
коли я на тебе дивлюсь,
то життєво ми не чужі.
Віктор Цвіт 11.04.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661741
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2016
Минає все
Минає сум, минає в спокій,
вщухає буря на душі,
пішли думки як перші кроки,
омиють в серці їх дощі.
Минає день, мов за хвилину,
лишивши слід чуттєвих драм,
в яких живеш ти на вершині,
із кимось чи, можливо, сам.
Минає все, ніщо нестримне,
минає все, мов все даремно,
не запитав час в когось дозвіл,
лиш залишав, прожитим розділ,
розділ життя.
Минає дружба, стершись на порох,
її, неначе, не було,
минає страхом присутній ворог,
неначе в злі пізнав добро.
Минає вся любов на світі,
в якій присутнім був і ти,
та серцю не забракне цвіту,
як сум мине, любов знайти.
Минає все, усе нестримно,
за мить мине і вже й забув,
а щастя же завжди всесильне,
його життям душі відчув,
яка цвіте.
Віктор Цвіт 09.04.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661737
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.04.2016